К

Кадастр - державна загальноприйнята і методично ведена незамкнена просторова інформаційна система, яка містить дані про об’єкти та суб’єкти кадастру, правові відносини між об’єктом та суб’єктом кадастру. В його склад обов’язково, крім описових матеріалів, входять картографічні дані. Слово кадастр походить, як вважають деякі етимологи, від старогрецького katastikhon, що означає список (дослівно лінійка за лінійкою).

Кадастровий план – зменшене і подібне зображення на площині горизонтальних проекцій меж суміжних землевласників та землекористувачів без врахування кривизни землі. В залежності від призначення кадастровий план може відображати кількісні та якісні характеристики кадастрових об’єктів.

Кадастр нерухомостей - методично ведений облік усіх нерухомостей в державі або їх частин. Облік грунтується на зніманні меж володінь, які ідентифікуються шляхом їх зображення на крупномасштабних картах. Карти з відповідними архівними даними, в яких у певному порядку реєструється нерухомість, всі юридичні права, характеристики нерухомості та інші дані, пов’язані з станом, природою, розміром та використанням власностей, творять єдине ціле. (Визначення Henssen-a J.L.G., 1990 Cadastre,indispensable for develjpment/ Inaugural address.ITC.Enschede).

Кадастр природних ресурсів - (земля, надра, водні і лісові ресурси, повітря, об’єкти тваринного світу) ведуться з метою обліку їх кількісних, якісних та інших характеристик. Згідно з Законом України про охорону навколишнього природного сере-

довища кадастри природних ресурсів України ведуться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів.

Кадастр родовищ корисних копалин - систематизоване зведення відомостей по кожному родовищу корисних копалин. Інформує про кількість та якість запасів основних корисних копалин та компонентів, що в них містяться; гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови розробки родовища і його геолого - економічну оцінку. Матеріали кадастру застосовують при плануванні робіт з геологічного вивчення надр і розміщення підприємств з добування корисних копалин, з комплексного, раціонального використання родовищ, а також для вирішення інших ринкових відносин, товарного виробництва.

Кадастрова зона - сукупність (об'єднання) земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах.

Кадастрова інформаційна система - просторова інформаційна система, яка служить для прийняття юридичних, адміністративних та господарських заходів, а також для планування розвитку. Вона складається з бази даних про місцевість, створеної для відповідної території, та методики і техніки систематичного збору, актуалізації і видачі інформації. Основою К.і.с. є єдиний спосіб ідентифікації просторових даних, який служить також для з’єднання даних К.і.с. з іншими системами (визначення Міжнародної Федерації Геодезистів FIG).

Кадастрове картографування - розділ сучасної картографії, в якому розглядаються техніка і технологія картографування, дослідження і моніторингу земель і вод.

Кадастровий квартал - компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, обмежене інженерними спорудами або природними межами.

Кадастровий номер - присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування. Він є єдиним для даної ділянки на всій території України.

Кадастр охоронних природних об'єктів - зведення відомостей про всі території та об'єкти, що мають охоронну цінність. Крім загальних кадастрових показників, включає такі відомості як дата виділення, ступінь охорони тощо.

Кадастр рекреаційний - зведення відомостей про території, відведені для відпочинку й відновлення здоров'я людини. Загальні кадастрові показники доповнюються відомостями про естетичну цінність, ступінь складності маршрутів, доступність для різних категорій відпочиваючих.

Калькуляція собівартості - обрахунок у грошах витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт і послуг.

Канали товаропроходження - способи доставлення товару до місця продажу чи місця споживання в установлені терміни при оптимальних затратах продавця.

Капітал випущений - частина номінального капіталу, на яку випущено акції (паї) для розподілу між пайовиками (акціонерне товариство не зобов’язане випускати акції на весь номінальний капітал).

Капітал номінальний - встановлена засновниками сума , на яку передбачається випустити акції аби розпочати підприємницьку діяльність.

Капітал обіговий - частина капіталу, вартість якого повністю переноситься на випущений товар і повертається у грошовій формі після його реалізації.

Капітал основний - частина капіталу, що багаторазово бере участь у виробництві товару та переносить свою вартість на новий продукт частинами протягом певного часу.

Капітал позичковий - грошовий капітал, наданий його власниками у вигляді позики іншим підприємцям на певний період з умовою повернення за плату у вигляді процентів.

Капітал резервний - частина власних коштів підприємства, утворена за рахунок відрахування від прибутку, що використовується для покриття витрат на оперативну діяльність, поповнення основного капіталу та в інших випадках; порядок утворення та використання К. р. регламентується статутом підприємства.

Капітальні витрати - грошові витрати, пов’язані з вкладеннями в основний капітал і приріст запасів.

Капітальні вкладення - сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, скерованих на розширене відтворення основних фондів підприємства.

Кар’єрна виїмка - відмежована бортами кар’єру сукупність гірничих виробок, які утворилися в результаті відкритого видобутку твердих корисних копалин з внутрішніми відвалами або без них.

Карст - явище, пов'язане з дiяльнiстю пiдземних вод, що виражається у вилужуваннi гiрських порiд (вапнякiв, доломiтiв, ґiпсу) й утворення пустот (каналiв, печер) в породi, яке часто супроводжується провалами, впадинами.

Карстовий ландшафт - природно - територіальний комплекс областей поширення карсту. В помірних широтах К.л. характеризується нерівною поверхнею з замкнутими улоговинами, відсутністю значних поверхневих водотоків, глибоким заляганням грунтових вод, наявністю підземних порожнин, зникаючих річок, потужних джерел, своєрідними червоноколірними грунтами та специфічною рослинністю. Дренуюча роль карсту поліпшує властивості ландшафту в надмірно зволожених місцевостях і посилює нестачу вологи в посушливих.

Карта вертикального розчленування території - карта морфометрії рельєфу, що показує перевищення водорозділів над місцевим базисом ерозії. Показник вертикального розчленування території ( в метрах) дає можливість судити про інтенсивність ерозійних процесів і протиерозійної стійкості гірських порід, оцінювати ступінь ерозійної небезпеки для тієї чи іншої території.

Карта горизонтального розчленування території - карта морфометрії рельєфу, що відображує ступінь густоти горизонтального розчленування місцевості гідрографічної мережі. Густота горизонтального розчленування виражається коефіцієнтом розчленування, який показує відношення довжини гідрографічної мережі (в км) до одиниці площі (в км2 ). Застосування карти горизонтального розчленування дає можливість більш правильно розміщувати поля сівозмін, застосовувати відповідні механізми для обробітку посівів.

Карта - графічне зображення або відображення об'єкту чи процесу.

Карта геодезична – зменшене зображення на площині ситуації та рельєфу, побудоване за певним математичним законом.

Карта грунтово - ерозійна - складена в результаті грунтово - ерозійної зйомки з врахуванням ступеня ерозійності грунтів.

Карта густоти ярів , балок - відображує протяжність яркової ( балкової ) мережі (в км ) на одиниці площі. Для створення карти використовують топографічну основу або матеріали аерофотозйомки. Використовується при визначенні спеціалізації сільськогосподарського виробництва і в інших цілях.

Карта інтенсивності процесів ерозії і дефляції - відображує інтенсивність змиву, розмиву, здування і видування грунту (в м3 або тонах на гектар за одиницю часу).

Карта потенційного прояву ерозії - відображує ступінь ймовірного прояву ерозії грунтів при зміні умов, що склалися. Використовується при плануванні господарських заходів, освоєнні нових територій і введенні їх у сільськогосподарський оборот. При складанні карти використовують показники крутизни і довжини схилів, матеріали грунтових досліджень.

Карта трудового процесу - послідовність операцій, котрі повинен виконувати кожний робітник в рамках такту потоку. Регламентує порядок або послідовність дій під час обробки деталей на верстаті. Є керівництвом для робітника - універсала щодо процесу виконання операцій на різних верстатах в інтервалі такту потоку.

Карта ярів ( ярковості) - карта яркового розчленування, що характеризує протяжність яркової мережі та кількість ярів на одиниці площі. Створюється за крупномасштабними топографічними матеріалами або аерофотозйомками. Використовується при плануванні і проектуванні різних господарських заходів, а також при виборі заходів по боротьбі з ярковою ерозією.

Картель - об’єднання підприємств, переважно однієї галузі, на підставі угоди щодо цін, ринків збуту, обсягів виробництва і збуту, обміну патентами і т. ін.

Картельна угода - часто існує негласно; при К.у. підприємства зберігають свою юридичну, фінансову, виробничу та комерційну самостійність.

Карти ландшафтні - відображують ландшафтну структуру території та типологію природно - територіальних комплексів ( ПТК); один з видів карт тематичних. Розрізняють загальнонаукові й прикладні ландшафтні карти. Першу К.л. всієї території України було видано 1979 р. у масштабі 1:2500 000. Дрібномасштабні К.л. окремих частин територій республіки включено до атласів шкільно - краєзнавчих.

Картограма еродованих грунтів - відображає середнє процентне відношення еродованих в різному ступені грунтів до загальної площі сільськогосподарських угідь. Складається за матеріалами польових грунтоерозійних досліджень і служить для розробки проектів протиерозійних заходів.

Картограма земляних робіт – мережа квадратів зі сторонами 10, 25, 40 або 50 м, нанесена на генплан з вертикальним плануванням з відмітками проектних і фактичних висот, за різницею яких обчислюють робочі відмітки кутів квадрата. За одержаними робочими відмітками та відомими площами квадратів обчислюють об’єми земляних робіт.

Картографічна (географічна) мережа - створюється лініями мередіанів і паралелей та призначена для визначення на карті географічних координат точок.

Картографічна інформаційно-пошукова система - сукупність масивів інформації та комплекс мовних, програмних та технічних засобів для централізованого накопичення, зберігання, обробки, пошуку та видачі інформації про картографічні джерела або інформації про факти (картографовані об’єкти та явища), що складають предметну галузь, для якої ця система створюється.

Картографія - наука, яка вивчає питання картографічного зображення і розробляє методи створення карт та їх використання.

Картування відвалів - виявлене формування і поширення відвальних порід або окремих видів порід, формування рельєфу і його морфометричних величин, а також їх картографічне зображення.

Каса - готівка, яка є у підприємства; структурний підрозділ підприємства, що виконує касові операції; в бухгалтерському обліку рахунок, який відображає надходження та видачу готівки; спеціально обладнане приміщення для збереження і видавання грошей та інших цінностей.

Касова книга - форма для відображення операцій з готівкою, в якій враховуються всі надходження та видачі грошей.

Касова угода - один з видів операцій з цінними паперами на фондових біржах; різновид валютних операцій на валютному ринку; при цьому виконання операцій відбувається безпосередньо після підписання угоди або в найближчі 2-3 дні.

Катастрофа екологічна - природна аномалія (тривала посуха, тривалі дощі тощо). Нерідко виникає внаслідок прямого впливу діяльності людини на природні процеси.

Категорії міст - районного, обласного і республіканського підпорядкування.

Квазігроші - за термінологією Міжнародного валютного фонду грошові засоби в безготівковій формі, що перебувають на термінових і звичайних вкладах у комерційних банках.

Кваліфікаційні вимоги до учасників торгів - вимога організаторів торгів щодо передачі замовлень тільки тим підприємствам і організаціям, які відомі на ринку як надійні постачальники товарів високої якості або досвідчені будівельники промислових та інших об’єктів.

Квота - частка участі у виробництві, збуті, експорті або імпорті будь-якого товару; вартісні або кількісні обмеження імпорту чи експорту, що вводяться на певний період часу щодо окремих товарів, послуг, країн чи груп країн.

Квота в страхуванні - частка участі (ризику) страхувальника в страхуванні певного об’єкта, який страхують одночасно декілька страхувальників у порядку співстрахування; частка участі перестрахувальника в перестрахуванні певного об’єкта.

Квотові податки - податки, ставки яких встановлюють у процентах до одиниці обкладання доходу чи майна в грошовому виразі.

Квотування - різновид засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що використовуються державними та міжнародними органами для обмеження виробництва, експорту та імпорту товарів.

Керований об’єкт - пристрій або сукупність пристроїв, які здійснюють той чи інший технологічний процес під дією спеціальних команд для виконання алгоритму функціонування.

Керра комірка – конденсатор Керра (скляна кювета з двома металічними електродами, заповнена нітробензолом) розташований між двома поляризаторами. Застосовується для модуляції світла

Керра явище – поява подвійного променезаломлення в ізотропній речовині, якщо її помістити у високовольтне електричне поле.

Керуюча дія або просто дія - фактор, що впливає на роботу системи автоматизованого керування, тобто це сигнал, який визначає взаємодію між автоматичною системою і зовнішнім середовищем або однієї її частини з іншою.

Кислотність грунту - властивість грунту, обумовлена наявністю водневих іонів у грунтовому розчині; позначається символом pH (коли pH нижче 7,0 , то реакція грунтового розчину кисла, а коли pH вище 7,0 - лужна).

Кінематичні спостереження є класичним методом спостережень рухомими приймачами глобальної супутникової системи. Вони виконуються двома або більшою кількістю приймачів, один з яких встановлений на пункті з відомими координатами і є нерухомим, а інші встановлені на рухомих об’єктах.

К.с. застосовують при аерофотографічному та кадастровому зніманні місцевості, при зніманнях дна водойм і шельфів.

Кінцеве планування земель - завершальне вирівнювання поверхні земель з викривленням мікрорельєфу при незначних обсягах земляних робіт.

Клас грунтів - вища таксономічна категорія в класифікації грунтів, що об’єднує їх типи, які виділені за подібністю грунтоутворювальних процесів, характером зволоження, поширенням в певних кліматичних і рельєфних умовах тощо.

Клас точності - характеристика точності виготовлення приладу.

Класифікатор - систематизований перелік будь-яких об’єктів, кожному елементові яких присвоєно певний код. У зовнішньоекономічній діяльності використовуються такі класифікатори: Загальносоюзний класифікатор країн світу та територій, Класифікатор характеру угоди, Класифікатор видів транспорту тощо.

Класифікація - розподіл предметів за класами на підставі спільної ознаки, яка належить предметам даного роду; розподіл побудований так, щоб кожна група займала відносно інших певне фіксоване місце. У відомих класифікаторах застосовують два види відношення між підрозділами: ієрархія (один підрозділ підпорядкований іншому) і співпідпорядковане (два або більше підрозділів є елементами одного рівня і одночасно підпорядковані і входять до складу другого вищого рівня).

Класифікація грунтів - систематика грунтів за принципом їх походження і розвитку.

Класифікація змитих грунтів - розподіл грунтів за ступенем (інтенсивністю) розвитку ерозійних процесів, які в залежності від морфометричних показників рельєфу (крутизна і довжина схилу, його форма і експозиція, перевищення водорозділів над місцевим базисом ерозії), типу грунту, його протиерозійної стійкості, характеру випадання опадів та інших показників проявляється по-різному. Виділяють чотири ступені змитості грунтів: слабозмиті ( змитий частково орний горизонт Н, приорюється підзолистий; під орним горизонтом (Не) мають наявні підзолистого або підзолисто - ілювіального), відрізняються світло-сірим кольором з білуватим відтінком; середньозмиті (орний горизонт (Н) змитий повністю, розорюється підзолистий і частково приорюється ілювіальний горизонт), орний шар відрізняється бурим відтінком; сильнозмиті (орний шар складає в основному ілювіальний горизонт (Ір), під орним шаром лежить нижня частина ілювіального горизонту), орний шар має яскраво-бурий або червоно-бурий колір, надто сильнозмиті (приорюється материнська порода – Рі, Рк).

Із збільшенням ступеня змитості грунтів погіршуються їх водно - фізичні і агрохімічні властивості, різко зменшується вміст гумусу, що значно знижує їх родючість, а відтак і урожайність сільськогосподарських культур.

Класифікація ландшафтів - в основу покладено ландшафтно - генетичний принцип. У межах України поширені два класи ландшафтів - рівнинні та гірські. У межах класів виділяють типи і підтипи ландшафтів за їхньою біокліматичною спільністю - таким співвідношенням тепла і вологи, що зумовлює відповідний зональний розподіл типів грунтоворослинного покриву, хід екзогенних процесів, особливості гідрологічного режиму. Клас рівнинних східно - європейських ландшафтів об’єднує такі типи: мішанолісові; широколистянолісові; лісостепові; степові ландшафти з підтипами - північностепові , середньостепові і сухостепові ландшафти (південностепові). Рівнинні ландшафти поділяють на підкласи низовинних і височинних ландшафтів; гірські - на передгірні, низькогірні, середньогірні, міжгірно - улоговинні і прибережно - схилові ландшафти. За відмінностями у прояві місцевих фізико - географічних процесів виділяють види та підвиди ландшафтів. Суть видів ландшафтів розкривається через основні місцевості та їхні групи - типологічні природні комплекси, утворені генетично взаємопов’язаними системами урочищ. Місцеві розкривають внутрішню структуру та природні особливості ландшафтних видів горизонтальних природних зон на рівнинах і висотних ландшафтах поясів (ярусів) у горах. Сучасні ландшафти України зазнають значного господарського впливу, простежуються зональні відмінності в ступенях їхньої антропогенної змінності.

Класифікація річок України - залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі. До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадратних кілометрів. До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. квадратних кілометрів. До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів.

Класифікація сумішок порід - систематизація різних сумішок гірничих порід у верхньому шарі зруйнованих земель за придатністю для біологічної рекультивації в залежності від геологічної характеристики, гранулометричного складу і їх хімічних властивостей.

Класифікація товарних знаків - міжнародна класифікація виробів і послуг, складається з двох розділів, перший (“Товари”), складається з 34 класів, другий (“Послуги”)- з 8 класів. Вся система охоплює близько 20 тис. видів виробів і послуг.

Класифікація ярів - система розподілу за їх походженням, приналежністю до визначених елементів рельєфу, стадіями розвитку і т.д. Існує декілька видів класифікації ярів. Класифікація ярів дає можливість науково обгрунтованого застосування протиерозійних заходів.

Кластер – 1) абстрактний тип даних; 2) підмножина об’єктів з певними наборами ознак, які виявляються при кластерному аналізі.

Кластер-аналіз - багатомірний статистичний аналіз, який дає можливість розбивати досліджувану сукупність елементів таким чином, щоб елементи одного класу знаходились на невеликій відстані один від одного, а різні класи розміщувались на досить значній відстані один від одного.

Кліринг - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери чи послуги, заснована на зарахуванні взаємних вимог та зобов’язань: розрізняють К. міжбанківський, внутрішній та К. міжнародний.

Коваріація - математичне сподівання добутку відхилень певної кількості випадкових величин від відповідних математичних сподівань.

Код алфавітно-цифровий (буквено - цифровий) - система кодування інформації, яка базується на принципі ієрархічної класифікації з виділенням трьох рівнів ідентифікації об’єктів та масиву топографічних властивостей. Для кодування використовують букви, які описують клас об’єкта та цифри для опису підкласів і властивостей об’єкта.

Код об’єкта цифрової карти - умовне цифрове або буквене позначення, яке присвоюється об’єкту цифрової карти.

Кодекс - єдиний законодавчий акт, що містить в системному викладі норми права.

Кодифікація - спосіб систематизації законодавства шляхом перегляду норм по відповідних галузях права, скасування застарілих та вироблення нових і необхідних норм. В результаті кодифікації по окремих галузях права видаються кодекси.

Кодування - типізація та стандартизація мовних засобів представлення, структур та форматів топографічної інформації для забезпечення автоматизованого збирання, зберігання, пошуку, обробки та видачі топографічних даних про місцевість у цифровій та графічній формах в банках даних та автоматизованих системах картографування.

Коефіцієнт - величина, що в явному чи неявному вигляді характеризується відношенням параметрів.

Коефіцієнт варіації - відношення середнього квадратичного відхилення випадкової величини до її математичного сподівання.

Коефіцієнт кореляції - відношення коваріації випадкових величин чи добутку їх середньоквадратичних відхилень.

Коефіцієнт купівельної спроможності земельної та майнової гривні - спеціальні коефіцієнти, які застосовуються для визначення вартості майна або землі, що припадає на одну гривню земельного або майнового паю та приведені у відповідність суми вартості земельних та майнових паїв до вартості землі та майна, що підлягає розподілу.

Коефіцієнт ліквідності - співвідношення різних статей активу балансу кредитної установи з певними статтями пасиву або навпаки, пасивів з активами, що характеризує ліквідність банків.

Коефіцієнт рентабельності - рентабельність товару чи групи товарів, розрахована за їх питомою вагою в загальному випуску продукції підприємства.

Коефіцієнт стоку - відношення величини стоку до кількості опадів на визначеній площі за одиницю часу, виражене у відсотках. Величина змінна, збільшується або зменшується від кількості опадів, відносної вологості повітря, вологості грунтів, інтенсивності опадів, рослинного покриву і водопроникності грунтів.

Колективна власність на землю - земля в Україні може належати громадянам на праві колективної власності. Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Землі у колективну власність передаються безкоштовно.

Колізійна норма - норма (правило), яка визначає, право якої держави повинно бути застосовано до цивільних (майнових), трудових чи інших правовідносин міжнародного характеру.

Колізійне право - норми міжнародного права, що визначають, який з двох законів - вітчизняний чи іноземний - повинен бути використаний в певній конкретній справі.

Колізія - зіткнення протилежних поглядів, інтересів, намірів; розбіжності між окремими законами однієї держави чи протиріччя законів, судових рішень різних держав.

Колір - один із основних і важливих діагностичних показників грунту. За кольором дістали назви багато грунтів: чорноземи, буроземи, червоноземи, жовтоземи, коричневі, сіроземи. Колір відображує в певній мірі літологічний і хімічний склад горизонту, якість органічних речовин, а звідси і напрямок грунтоутворювального процесу.

Командитист - вкладник (учасник) командитного товариства, що несе відповідальність, обмежену розмірами паю.

Командне товариство - акціонерне товариство, компаньйонами якого є як мінімум один комплементер і командитисти, тобто той, хто несе повну відповідальність, і ті, що відповідають у розмірах свого внеску.

Комбінований винахід - з’єднання (комбінація), в якому спільно використовуються відомі технічні рішення, взаємодіючі між собою, і які дають новий ефект, що відрізняється від результатів, отриманих при їх окремому застосуванні, або коли він недосяжний при використанні тих же елементів окремо.

Комбінований принцип побудови пунктів формули винаходу - полягає в тому, що кожен пункт формули винаходу виступає самостійною одиницею, входять всі ознаки взаємозв’язку, комбінація котрих дає новий ефект.

Коментарій - фрагмент програми, призначений для сприйняття людиною і при трансляції ігнорується.

Комерційна цінність товару - властивість приносити найбільш можливі прибутки при реалізації найбільш вигідним способом. Комерційна цінність винаходу товару визначається розмірами прибутку при забезпеченні достатньо повного обсягу.

Комерційний кредит - кредит, який продавці надають у товарній формі покупцям у вигляді відтягнення терміну платежу за продані товари.

Комівояжер - агент торгової фірми, що пропонує продавцям товари за певними зразками чи каталогами.

Комісіонер - сторона в договорі торгової комісії; за дорученням однієї сторони (комітента) комісіонер за певну комісійну винагороду зобов’язується здійснити для комітента і за його рахунок одну або декілька угод від свого імені.

Комісії з реорганізації - обраний вищим органом управління підприємства виконавчий орган, що здійснює всі заходи, пов'язані з реорганізацією. До складу комісії входять керівники та фахівці підприємств, а також представники різних соціальних груп та виробничих підрозділів.

Комісія - угода згідно з якою одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за певну винагороду здійснити від свого імені угоду, але в інтересах і за рахунок комітента; в банківській практиці - плата комерційному банкові за проведення операцій, виконаних за дорученням та за рахунок клієнтів.

Комітент - сторона в договорі комісії, що доручає іншій стороні (комісіонеру) здійснити одну або декілька угод з товарами, векселями, іноземною валютою, облігаціями тощо.

Компаратор ( фр. comparer - порівнювати) - в геодезії взірцевий прилад для перевірки довжини засобів лінійних вимірів. К. можуть бути лабораторні і польові, мати один або декілька відрізків. Довжини відрізків к. визначають за допомогою взірцевих засобів контролю (інварних дротів, прецизійних світловіддалемірів, світловіддалемірів - інтерферометрів) з відносною помилкою 1/500 000 ... 1/1 000 000 і закріплюють постійними монолітними центрами, оснащеними засобами примусового центрування. Загальна довжина к. і довжини його відрізків залежить від його функціонального призначення.

Компенсаційна ліцензійна угода - форма міжнародних економічних угод предметом яких є обмін науково-технічними результатами, передача один одному технічної документації, досвіду і знань, стажування спеціалістів.

Компенсаційні кредити - надаються Міжнародним валютним фондом на строк 3-5 років для компенсації скорочення експортної виручки, що викликано незалежними від країни-боржника причинами - стихійним лихом, непередбаченим падінням світових цін тощо.

Компенсаційні угоди - вид зовнішньоторговельних угод, за якими покупець товару сплачує його вартість постачанням інших товарів.

Компетенція - сукупність повноважень певного органу чи посадової особи, визначена законодавчими та нормативними актами.

Комплекс морфологічний - ландшафт морфологічний, тип рельєфу морфологічний - закономірне поєднання генетично пов'язаних форм земної поверхні, властиве кожному типу природного середовища.

Комплементер - особисто відповідальний учасник командитного товариства, що відповідає за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Компонент екологічний - основні матеріально - енергетичні складові екологічних систем, енергія, газовий склад, вода, організми.

Комунальна власність на землю - власність на землю територіальних громад сіл, селищ, міст, а також земельні ділянки спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних Рад.

Комфортність ландшафту - ступінь відповідності ландшафту потребам людини в повноцінному відпочинку, придбання психоемоційної і функціональної рівноваги; умовно - оцінена міра медико - біологічної і соціально - психологічної благодатності ландшафту для життя людини. Об’єктивну основу К.л. складають реальні фактори профілактичного, відновлюючого, лікувального, естетичного і ін. впливу навколишнього середовища на людину, обумовлені нерозривним зв’язком між ними. К.л. враховується при вирішенні питань раціонального використання і охорони природних ресурсів, розробці заходів по оптимізації ландшафтів.

Кон’юктура - сукупність ознак, які характеризують стан економіки в певний період; розрізняють кон’юнктуру світового та кон’юнктуру товарного ринку.

Конкорент - єдиний банківський рахунок, на якому враховуються всі операції банку. Є поєднанням кредитного рахунку з поточним і може мати дебетове чи кредитове сальдо.

Конкурентний лист - документ, що узагальнює інформацію про техніко-економічні показники, якість, ціни і комерційні умови реалізації товару; К. л. необхідний для обгрунтування і розрахунку цін (особливо контрактних).

Конкурентоспроможність - характеристика товару, котра віддзеркалює його відмінності від товару - конкурента як за ступенем споживчих властивостей, так і за затратами на його виготовлення.

Коносамент - документ, виданий організацією, яка перевозить вантаж; свідчення про прийняття вантажу для перевезення із зобов’язанням доставити його в пункт призначення і видати законному власникові. К. Бувають іменні, із зазначенням певної особи, яка отримає вантаж, ордерні, які містять “наказ” (вказівку) відправника чи наказ одержувача вантажу; на пред’явника.

Консенсус - загальна згода, що характеризується відсутністю вагомих заперечень із суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін, яка досягається в результаті процедури врахування позицій сторін-учасниць і їх зближення; не обов’язково передбачає повну одностайність думок.

Консервація земель - виведення з обороту земельної ділянки на встановлений термін, протягом якого на ній здійснюватимуться заходи по відновленню родючості та екологічного стану грунтів.

Консервація ландшафтів - вилучення ландшафтів з господарського або інших видів використання з метою збереження їх в первинному, малозміненому або незміненому вигляді. Здійснюється шляхом розповсюдження на ландшафти заповідного режиму.

Консигнація - умова продажу товару через склади - посередники, коли право власника на товар, що надійшов на склад посередника , зберігається за ним до моменту продажу товару покупцеві.

Консорціум - тимчасова угода між декількома банками чи підприємствами для спільного розміщення позик, проведення фінансових та комерційних операцій великого масштабу.

Константа - постійна величина.

Контокорент - банківський рахунок, відкритий при взаємній згоді сторін, що перебувають в постійних торговельних відносинах. Розрахунок здійснюється шляхом зарахування взаємних боргів.

Контракт - договір, угода, яка визначає взаємні права і обов’язки сторін-учасників. бувають: контракт про вивчення, контракт з єдиним підрядником і т. ін.; учасники контракту називаються контрактантами, а укладення контракту - контрактацією.

Контроль - перевірка відповідності контрольованого об'єкта встановленим вимогам.

Контроферта - акцент пропозиції про складання угоди, але зі зміною умов порівняно з первинною пропозицією.

Контур водосховища - лiнiя урiзу води водосховища з позначками нормального водопiдпiрного рiвня.

Конус виносу - форма рельєфу, який має вигляд слабовипуклого напівконуса , що утворюється в гирловій частині продуктами виносу невеликих рік, потоками з ярів балок, лощин. Виникає на вирівняних ділянках, де зменшується швидкість потоку.

Конфігурація - сукупність машин і пристроїв певної обчислювальної системи.

Концентрація гранично допустима (ГДК) - норматив - кількість (вміст) шкідливих речовин і збудників хвороб, яка не викликає негативного безпосереднього впливу на продуктивність грунтів, природне середовище, якість продукції і здоров'я людини.

Концесія - угода про передачу державою в експлуатацію підприємцям (вітчизняним чи іноземним) промислових підприємств чи ділянок землі з правом добування корисних копалин і будівництва різних споруд.

Координати точки місцевості - координати кожної точки в заданій координатній системі обчислення за сукупністю виміряних (кутів, ліній, перевищень, паралаксів) та вихідних (координати, дирекційні кути) даних.

Координаторгаф – пристрій для виведення графічної інформації.

Координатна сітка на топографічних картах - сітка, створена на картах вертикальними і горизонтальними лініями, паралельними до осей прямокутних координат.

Коректура - перевірка повноти змісту і точності цифрової карти на відповідність вимогам нормативних документів і виправлення помилок.

Кореляція - зв’язок між випадковими величинами, полягає в тому, що одна із них реагує на зміну інших величин зміною свого математичного сподівання.

Кореспондентський договір - угода між двома або кількома кредитними установами з метою здійснення платежів і розрахунків одного з них за дорученням і за рахунок іншого.

Кореспондентський рахунок - рахунки типу “НОСТРО” - наш і “ЛОРО”—їх. Рахунок “НОСТРО” в одному банку є рахунком “ЛОРО” в іншому. Основне призначення кореспондентських рахунків - проведення банками розрахункових операцій за дорученням клієнтів.

Кореспондентські відносини - договірні відносини між кредитними установами, мета яких - здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного; бувають кореспондентські відносини без рахунку, К. в. з рахунком в одному з банків - учасників.

Корисні копалини - частина надр, придатних для використання сировини товарного виробництва безпосередньо для задоволення потреб людини. За призначенням корисні копалини розподіляються на наступні групи: паливно - енергетичні (нафта, природний газ, кам’яне, буре вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди); рудно - металургійні (залізні та марганцеві руди, хроміти, боксити, руди свинцево - цинкові, нікелеві, вольфрамові, молібденові, олов’яні, сурм’яні, руди дорогоцінних металів); гірничо - хімічні (фосфорити, апатити, кухонна сіль, калійні та магнезійні солі, сірка та її сполуки, барити, борні руди, йодоотримуючі розчини); природно - будівельні (нерудні корисні копалини, оздоблювальне технічне і дорогоцінне каміння та ін.); гідромінеральні (підземні прісні та мінеральні води). За походженням поділяються на екзогенні (див.” екзогенні процеси”) і ендогенні (див. “ендогенні процеси”).

Користування земельними ділянками дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об’єктів - можуть проводитись роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Користування землями водного фонду - правила надання земель водного фонду в користування та їх припинення визначаються земельним законодавством. У постійне користування землі водного фонду надаються водногосподарським спеціалізованим організаціям, в яких створені служби з догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманням їх у належному стані. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг та смуг відведення, берегових смуг водних шляхів надаються підприємствам, установам, організаціям, об’єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним і фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, лікувально - оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково - дослідних робіт.

Користування малими річками. З метою охорони водності малих річок згідно з Водним кодексом України забороняється: змінювати рельєф басейну річок; руйнувати русла пересихаючих річок, струмків та водотоків; випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків; зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації; проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь - яке будівництво (крім гідротехнічних, гідромеліоративних та лінійних споруд), а також для садівництва і городництва; здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Корінна меліорація малопродуктивних земель - комплекс кардинальних технічних, агромеліоративних, біологічних заходів, що забезпечують відновлення родючості грунтів, грунтотворних порід, рослинного покриву і тваринного заселення на відкосних породах.

Корінна перебудова ландшафту - зміна ландшафту, що супроводжується повною перебудовою його структури і переходом в якісно новий стан (інший ландшафт) . Може пройти стихійно (виверження вулкана, селі, повені), бути результатом докорінної господарської діяльності чи підсумком антропогенної деградації ландшафту.

Космічний моніторинг - вид дистанційного моніторингу, що здійснюється з космічних літальних апаратів.

Котирування - встановлення курсу іноземних валют, цінних паперів чи цін товарів на біржах у відповідності до діючого законодавства та досвіду роботи.

Котирування акцій - ринкова ціна акцій на фондовій біржі, яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції, розміром дивідендів, стійкістю репутації фірми, кон’юнктурою товарного ринку.

Котирування облігацій - встановлення курсової ціни облігацій, за якою їх продають і купують на фондовій біржі.

Кошти - гривня або іноземна валюта.

Крапельна (внутрішня) ерозія - руйнування грунтових агрегатів під дією дощових крапель. Веде до заповнення тріщин і пор в грунті матеріалом зруйнованих частин, що проявляється на зниженні інфільтрації, збільшенні поверхневого стоку і ерозії грунтів.

Кредит - кошти, матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений термін та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий, товарний та під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Кредит - нота - повідомлення, що надсилається однією зі сторін іншій, яка перебуває з нею в розрахункових стосунках, про запис у кредит рахунку останньої певної суми.

Кредитна заборгованість - гроші, залучені підприємством на певний час, які підлягають поверненню відповідним юридичним чи фізичним особам.

Кредитна картка - форма розрахунків при якій банк бере на себе ризик негайної оплати товарів і послуг своїх вкладників, К.к. містить номер, ім’я власника, зразок його підпису, термін дії.

Кредитна угода - угода між кредитором та особою, що бере позику, про визначення розміру та умов надання цієї позики, прав та обов’язків суб’єктів кредитних відносин.

Кредитування - надання позичкових засобів для здійснення господарських чи комерційних намірів; розрізняють кредитування: зовнішньої торгівлі, на оборону, під гарантію вищестоящої організації, за залишком, за простим позичковим рахунком, за товарообігом, за частковим нормативом тощо.

Кризи екологічні - порушення екосистем на значних територіях через надмірне забруднення відходами промисловості.

Критерій - ознака (або сукупність ознак) на підставі якої здійснюється оцінка, порівняння альтернатив, класифікація об'єктів, явищ.

Критичний стан ландшафтів - стан ландшафтів, змінених антропогенним або іншим діянням, що характеризується наростаючою нестійкістю і розвитком процесів деградації ландшафтів з можливим припиненням виконання ними середовищеутворюючих, соціально - економічних і інших функцій, а також виникненням негативних для господарства і здоров’я людини наслідків.

Кроки - окомірна схема місцевості, на якій помічаються елементи місцевості, спеціальні точки та орієнтири, важливі для вирішення конкретної задачі. В необхідних випадках К. супроводжуються описом із зазначенням віддалей, азимутів і зарисуванням орієнтирів.

Культурний ландшафт - природний ландшафт, перетворений господарською діяльністю ( населені пункти, промислові вузли, сільгоспугіддя і т.д.), тобто створюваний людиною для задоволення своїх потреб. Охорона культурних ландшафтів полягає у створенні оптимального середовища для життя людини. Вона включає охорону повітряного і водного середовища, грунтів, озеленення населених пунктів.

Культурний техногенний ландшафт - ландшафт, в якому під дією техногенних факторів поліпшенні його природні, господарські, естетичні, рекреаційні корисні якості (ландшафти раціонального природокористування).

Курвіметр - прилад для вимірювання віддалей на карті.

Курсор - символ, зображений на екрані комп’ютерного терміналу, розміщення якого контролюється оператором за допомогою клавіатури, джойстика, миші або дігітайзера.

 

 

Л

Лазер - абревіатура перших букв виразу (Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation) дослівний переклад якого “підсилення світла за рахунок вимушеного випромінювання”, формальний переклад - оптичний квантовий генератор (ОКГ).

Лазерна система - автоматизована геодезична система для визначення координат точок місцевості, робота якої базується на круговій розгортці лазерного променя в площину або скануванні лазерними площинами, що взаємно перетинаються, місцевості, координати точок якої визначають.

Лазерні геодезичні прилади - геодезичні прилади, робота яких базується на використанні лазерного променя. В залежності від призначення та конструктивних особливостей розрізняють лазерні візири, лазерні нівеліри, лазерні теодоліти, лазерні прилади вертикального проектування, багатоцільові лазерні прилади, лазерні системи вертикального планування, лазерні системи визначення координат точок, лазерні віддалеміри та ін.

Ландшафт антропогенний – ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, технічними і транспортними спорудами.

Ландшафт - територіальна система, що складається із взаємодіючих природних або природних і антропогенних компонентів, а також комплексів більш низького таксономічного рангу; найбільш загальний цілісний об’єкт охорони природи; з тієї точки зору розглядається так: ресурсовмістима і ресурсовідновлююча система; середовище життя і діяльності людини; сховище генофонду; природна лабораторія і джерело естетичного сприйняття. За різними основами розрізняють ландшафти антропогенні і природні, культурні і акультурні, лісові, болотні, степові, гірські і т.д.

Ландшафт географічний - територіальний або акваторіальний комплекс, що являє собою генетично однорідну ділянку (сегмент) ландшафтної сфери з єдиним геологічним фундаментом, однотипним рельєфом, гідрокліматичним режимом, поєднанням грунтів і біоценозів і характерною для неї морфологічною структурою. Компоненти Л.г. ( гірські породи, вода, лід, сніг, грунт, повітряні маси, рослини і тварини) утворюють його ярусну структуру. Внутрішньоландшафтні зв’язки між компонентами здійснюються шляхом обміну речовини й енергії. Л.г. розглядають як природний об’єкт (повний природно - територіальний комплекс) , територіальну систему, утворену взаємопов’язаними природними та антропогенними, техногенними елементами (антропогенний ландшафт, природно - технічна геосистема). У товарному виробництві Л.г. функціонує і як система, яка відтворює ресурси, середовище, зберігає генетичний фонд.

Ландшафт меліоративний - територіальна (акваторіальна) природно - антропогенна система (меліогеосистема), що формується внаслідок цілеспрямованої перебудови певної сукупності властивостей первинного природного або зміненого людиною ландшафту засобами меліорації. Складається з природної (керованої) та антропогенної (керуючої) підсистем. В Україні створюють різні меліоративні ландшафти, що виконують водорегулюючі, ресурсозберігаючі, грунтозбагачувальні, ландшафтовідтворюва- льні та природоохоронні функції. Територіальні комплекси Л.м. характеризуються чітко визначеними зональними і регіональними рисами.

Ландшафт рекреаційний - територіальна природно - антропогенна система, що формується з метою організації рекреаційної діяльності. Л.р. бере участь у відтворенні ресурсів та умов природного середовища, а також психофізичній енергії населення. Л.р. формуючись під впливом діяльності людини, водночас зберігає природний характер. Особливістю Л.р. є складне поєднання процесів природної самоорганізації та керування ним з боку людини, наявність у його складі елементів соціальної сфери.

Ландшафт селитебний (сельбищний, забудований) - 1) вид антропогенного ландшафту, що являє собою заселену місцевість з концентрованою житловою забудовою, розміщенням і функціонуванням об’єктів обслуговуючої населення виробничої ( транспорту, зв’язку, систем енерго - та водопостачання) і соціальної (підприємств охорони здоров’я, освіти, культури, рекреації та ін.)інфраструктури; 2) відведені під житлову забудову (для створення нових або розширення меж існуючих поселень чи житлових масивів) ландшафтні комплекси. В Україні для цього використовуються території з малоцінними у господарському відношенні ландшафтами, пошкодженими ярами й порушеними гірничими виробками. Л.с. відзначається високою питомою вагою ландшафтно - техногенного комплексу, значною антропогенною перебудовою рельєфу, нашаруванням перероблених відкладів, великою щільністю забудови, переважанням багатоповерхових споруд, асфальтового та кам’яного покриття площ, вулиць і тротуарів. Обов’язковий елемент Л.с. міст України - садово-паркова, вулична та внутрішньоквартальна система зелених насаджень; 3) місцевість із залишками будівель і споруд колишніх поселень людей.

Ландшафт озерний - закономірно розміщена область на земній поверхні, яка характеризується значною кількістю озер.

Ландшафт парковий - зріджені ліси природного і штучного походження

Ландшафт сільськогосподарський - територіальна природно - антропогенна система, яку створено на основі освоєння і постійного с.-г. використання первинного природного або зміненого людиною ландшафту географічного; вид антропогенного ландшафту Л.с. складається з природної і специфічної виробничої підсистем.

Ландшафт, що охороняється - природно - територіальний комплекс в межах якого у зв’язку з його особливою цінністю (науковою, культурно - естетичною, рекреаційною і т.д.) заборонені та регламентовані всі форми господарської діяльності. Може мати статус заповідника, заказника, національного парку або пам’ятника природи.

Ландшафти акультурні - сформувалися в результаті нераціонального втручання людини в природу і в зв’язку з цим втратили здатність виконувати функції по відтворенню природного середовища. Ландшафти, біологічна продуктивність, санітарно - естетичні, рекреаційні і інші корисні якості і функції яких замітно погіршились під впливом техногенних факторів, визначаються як акультурні техногенні. Крайня форма А.л. - деградовані ландшафти.

Ландшафти - аналоги - просторово розрізнені природно - територіальні комплекси, подібні за структурою та зовнішнім виглядом. Розрізняють генетичні, типологічні та морфологічні Л.а. Виявлення і дослідження Л.а. дає змогу застосовувати закономірності, встановлені в певних регіонах, до тих, які мають вивчатися, а також способи їх освоєння. Дослідження Л.а. набувають широкого застосування при дешифруванні космічних і аерофотознімків, прогнозі географічному, у військовій справі.

Ландшафти антропогенні - формуються під дією людини. В переважаючих соціально - економічних функціях розрізняють А.л.: сільськогосподарські, лісогосподарські, промислові ( індустрійні) , міські, рекреаційні, заповідні, середовищезахисні; за ступенем зміни - сильнозмінені, змінені і слабозмінені; за характером наслідків перетворень - культурні, акультурні і деградовані.

Ландшафти височинні - підклас рівнинних ландшафтів, характеризуються пологохвилястим, горбистим рельєфом, поширенням яружно - балкових та зсувних комплексів. Для В.л. характерна наявність малопотужного покриву антропогенових відкладів, глибоке ( до 100-150 м) і густі ерозійне розчленування. Вони більш зволожені атмосферними опадами, у їхніх рослинному і грунтовому покровах переважають відміни, північних зональних ландшафтів.

Ландшафти рівнинні - формуються на рівнинному рельєфі.

Ландшафтна архітектура - теорія і практика гармонійного поєднання натуральних ландшафтів з освоєними людьми територіями і створеними ними архітектурними спорудами і комплексами. Поряд з перетворювальною дією на ландшафти ландшафтна архітектура передбачає проведення природоохоронних заходів, збереження в межах освоюваної площі особливо цінних природних і живописних об’єктів, вибір оптимальних співвідношень між природними і антропогенними ландшафтними компонентами.

Ландшафтне планування, планування ландшафту - розробка проекту використання ландшафтів (або зміна цілей і методів використання) для задоволення потреб товарного виробництва при умові збереження його середовища і ресурсовідновлюючої здатності. Включає аналіз, прогнозування і вироблення конструктивних пропозицій щодо оптимального використання і збереження ландшафтів і природних ресурсів даної території, охорони навколишнього середовища і живої природи.

Ландшафтний аналіз - комплекс методів для вивчення властивостей і ознак ландшафтів, їх морфологічної структури і просторової диференціації процесів, що протікають у ландшафтах, історії їх розвитку і сучасної динаміки. Включає вивчення природних і техногенних структур, а також комплексних властивостей і функцій ландшафту як єдиного цілого, в т.ч. виконання ландшафтом тих соціально - економічних функцій, що йому відводяться.

Ландшафтний діагноз - оцінка стану ландшафту. Передує ландшафтному плануванню і розробці заходів з раціонального використання, оптимізації і охорони ландшафтів як ресурсо- і середовищевідновлюючих, а також генофондозберігаючих систем.

Ландшафтний прогноз - прогнозування і оцінка можливих змін ландшафтів під впливом природних або антропогенних факторів. Включає вироблення рекомендацій по оптимізації ландшафтів і більш повному виконанню наданих їм соціально - економічних функцій.

Ландшафтні дослідження - сукупність заходів і методів вивчення походження, структури, функціонування і динаміки ландшафтів під впливом природних та антропогенних факторів. Включають польові, експедиційні, стаціонарні, аерокосмічні, дистанційні, лабораторні і камеральні методи. Для дослідження властивостей та просторової структури природно - територіальних комплексів застосовують ландшафтне знімання і профілювання, дешифрування космічних та аерофотоматеріалів; складають ландшафтні карти та характеристики досліджуваних регіонів. В Україні розроблено класифікацію природних і перетворених ландшафтів, сформульовано принципи ландшафтного аналізу в регіональному проектуванні; розроблено методи дослідження змін ландшафтів за історичний період, визначено їхню стійкість до господарських навантажень і ступеня антропогенного перетворення; методи ландшафтного обгрунтування вибору районів розміщення окремих народно - господарських комплексів, проектів контурного землеробства, моніторингу природного середовища та ін .

Ландшафтні заповідники - створюються з метою охорони цінних типових природних рідкісних або живописних ландшафтів. За профілем і цілями організації можуть поєднуватися природоохоронні і природорекреаційні задачі, що в кожному конкретному випадку визначають специфіку охоронного режиму на їх території.

Ландшафтно - меліоративний комплекс - науково обгрунтована система заходів, спрямована на забезпечення цілісної багатогранної меліорації географічного ландшафту. Загальні риси структури Л.-м.к. визначаються в основному заходами щодо ліквідації чи істотного обмеження дії несприятливих для регіонального природокористування природно - антропогенних процесів.

Ландшафтознавство - галузь географії, що займається дослідженням закономірностей будови, функціонування і розвитку ландшафтів, в тому числі їх змін під дією антропогенних факторів, способів і методів їх охорони, реконструкції або оптимізації.

Легалізація - засвідчення консулами оригіналу підпису на документах, виданих закордонною владою, відповідність цих документів законам держави консула.

Легенда – пояснення до умовних позначень і деяких інших додаткових відомостей про місцевість, які не відображені на карті в умовних знаках. Розміщують як правило Л. на полях карти.

Лиман - особлива форма дельти (т.з. губа, естуарiя), затопленою гирловою частиною долини.

Липкість грунту - здатність грунту чи породи в зволоженому стані прилипати до поверхні знарядь виробництва. Вимірюють липкість кількістю сили, необхідної для того, щоб відірвати грунт чи глину від поверхні прилипання і виражають її в г/м.

Ліг (лігвище) - балка з пологими схилами, плоским днищем і незначним боковим водозбором.

Лізинг (оренда) оперативний - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди. Основні фонди, які передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Лізинг (оренда) фінансовий - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів, з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю. Фінансовий лізинг є різновидом фінансового кредиту. Витрати орендодавця на купівлю об’єктів фінансового лізингу не включаються до складу валових витрат або до складу основних фондів такого орендодавця. Основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.

Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під процент та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди житлових приміщень.

Лізингова компанія - підприємницьке об’єднання, яке за власні або позичені на пільгових умовах кошти купує обладнання і надає його в оренду на 5-8 років орендарям, які поступово погашують заборгованість у міру його використання.

Лізингова угода - договір між лізинговою компанією і орендарем після закінчення терміну якого можливі: купівля орендарем обладнання за залишковою вартістю, пролонгація терміну угоди - підписання нової угоди, повернення матеріальних цінностей лізинговій компанії.

Ліквідант - кредитор, що представив свої вимоги підприємству або торговцю, які припиняють свою діяльність.

Ліквідат - боржник з якого стягують борг з приводу припинення його діяльності.

Ліквідаційна вартість основних фондів - вартість деталей, придатних для ремонту машин, металу, будівельних та інших матеріалів, одержаних при ліквідації засобів виробництва, за винятком вартості демонтажу обладнання, споруд тощо.

Ліквідація збитків - комплекс робіт з метою визначення та виплати страхової суми у майновому страхуванні та страхуванні відповідальності.

Ліквідні активи - готівка, золото, залишки коштів до запитання на рахунках, депозити до одного календарного місяця, приватні та державні цінні папери, комерційні векселі та інші засоби банку, що легко реалізуються.

Ліквідні засоби - грошові кошти та інші активи, які можна використати для погашення боргових зобов’язань.

Ліквідність - ринкова здатність щодо реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей в готівку; елементи основного чи оборотного капіталу підприємства, які можуть бути швидко і легко реалізовані; можливість перетворення статей активу в гроші для оплати зобов’язань по пасиву.

Ліквідність банків - здатність банків забезпечити своєчасне виконання своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємств - здатність підприємства своєчасно погасити свої боргові зобов’язання; залежить від величини заборгованості, а також обсягів ліквідних засобів.

Лімб – кутомірний круг в сучасних теодолітах як правило у вигляді скляного диска, розділений радіальною оцифрованою кутовою шкалою одинарних або подвійних штрихів. Центральний кут, який відповідає дузі між двома сусідніми штрихами, називають ціною поділки лімба.

Ліміпод - термін, що означає обмежену відповідальність товариства, підприємства чи банку щодо зобов’язань (в межах акціонерного чи пайового капіталу).

Лімітна дисципліна - дотримання банками правил використання лімітів кредитування.

Лімітне повідомлення - повідомлення нижчого банку про встановлення ліміту кредитування у відповідності з затвердженим кредитним планом.

Лімітний лист - повідомлення про затвердження в кредитному плані розмірів кредитів позикоотримувачам, яке правління банку надсилає підлеглим банкам.

Лімітний наказ - наказ, згідно з яким клієнт встановлює ліміт на ціну або на період угоди, або на те й інше одночасно.

Лімітований чек - розрахунковий чек, який чекодавець використовує для розрахунку з постачальником на місці; оплачується банком.

Лімітовані чекові книжки - комплект бланків, розрахункових чеків (10, 20, 26 і 50 листків), які банк видає клієнтові для розрахунків за товари і послуги. Видається у випадках, коли банк не кредитує клієнта за спецпозиковим рахунком або під розрахункові документи, клієнт не має права на одержання платіжного кредиту або не може користуватися нелімітованою чековою книжкою.

Лімітування кредитів - спосіб встановлення планових сум кредиту для позикоодержувачів, установ банку по об’єктах кредитування і видах позик згідно з кредитним планом.

Лінійна (глибинна ) ерозія - руйнування схилових грунтів, спричинене дією водних потоків. Проявляється у вигляді струмкових розмивів, розмоїн, промоїн, ярів, балок, найбільш інтенсивно проявляється на розораних, не захищених рослинністю схилових землях. Розвитку лінійної ерозії сприяють також штучні рубежі, створені діяльністю людини: дороги, межі, границі полів і господарств, окопи, траншеї, рови, скотопрогони, пішохідні стежки. Для попередження лінійної ерозії необхідне проведення протиерозійної організації території, введення грунтозахисних сівозмін, а також застосування комплексу агротехнічних протиерозійних заходів.

Лінійна ерозія грунтів (глибинна ерозія) - супроводжується утворенням струмчастих розмивів, розмоїн, промоїн, мікроложбин, а відтак ярів. Здатна перетворювати земельні масиви в непридатні землі. Основні і довготривалі засоби боротьби з Л.е.г. - створення прияркових лісосмуг, обліснених відкосів, застосування різного типу водорегулюючих та затримуючих засобів.

Лінія берегова - лінія перетину поверхні водойми з поверхнею суші.

Лінія одностороння - обслуговується суднами тільки одного судновласника.

Лінія стоку - шлях, що проходить потік від водорозділу до тальвегу. В основному перпендикулярно напрямку горизонталей.

Ліс - елемент географічного ландшафту, який є сукупністю землі, рослинності, дерев та чагарників, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що взаємопов’язані, впливають одне на одного і на навколишнє середовище та відновлення лісу.

Лісистість - співвідношення у відсотках земель, вкритих лісовою рослинністю до загальної площі території (району, області, держави). Лісистість України 14,2 % - одна з найнижчих у Європі.

Лісова кадастрова карта - складова частина кадастрової карти району і основний планово-картографічний земельно - обліковий документ. На л.к.к., крім меж лісових масивів, контурів таксаційних виділів, населених пунктів, рік, доріг, наносять елементи лісового кадастру, характеристики деревостою та лісових грунтів (тип лісу, його вік, тип умов проростання лісу, породи дерев і т.д.). Вихідними матеріалами для складання л.к.к. служать матеріали польової таксації, плани лісонасаджень, грунтові карти та топографічне знімання або топографічні карти.

Лісовий розсадник - земельна ділянка, призначена для ведення спеціалізованого господарства з метою вирощування садивного матеріалу для лісового господарства. Л. р. бувають постійні і тимчасові. Постійні розсадники закладаються на земельних ділянках для тривалого користування, тимчасові - на невеликих площах, переважно поблизу місць проведення лісокультурних робіт і на нетривалий час - до 5 років. Лісові розсадники складаються з посівного відділення, в якому вирощують сіянці деревних та чагарникових порід, та шкільного відділення, де із сіянців вирощують саджанці для їх подальшого застосування при штучному лісорозведенні, є також маточне відділення (для забезпечення розсадника насінням, живцями і т.п.), шкілка живцевих саджанців, шкілка щеплених саджанців.

Лісовий фонд - площі лісових підприємств, призначені для вирощування лісу, а також землі, які використовують для лісовирощування, як не придатні для лісовирощування і площі спеціального призначення (сіножаті, рілля, пасовища, води, озера, ріки), землі, що не використовуються (болота, круті схили, скали, кам’яні розсипи, піски); площі спеціального призначення - дороги, просіки, траси електропередач, розсадники лісові, кар’єри і т.п.

Лісові культури - лісові насадження, створені шляхом висіву насіння, або висаджуванням сіянців, саджанців, живців дерев і чагарників. Суцільні л.к. створюють на ділянках, де відсутнє природне поновлення лісу або на ділянках, які не були під лісом. Розрізняють чисті та змішані л.к. Чисті - це такі, що складаються з однієї групи дерев або чагарників, змішані - до складу яких входять декілька груп дерев чи чагарників. Вік л.к.- кількість років, що минули від часу їх створення.

Лісовпорядкувальні підприємства - державні підприємства, які розробляють систему державних заходів, спрямованих на раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, ефективну охорону і захист. Вони ведуть періо-

дичний облік лісового фонду (переважно раз на 10 років) і розробляють системи заходів щодо організації і ведення лісового господарства на перспективний період (теж на 10 років).

Лісовпорядкування - система державних заходів, спрямованих на забезпечення ефективної охорони і захисту, раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства.

Лісогосподарське підприємство - первинна організація управління лісовим господарством (лісгоспи, лісомеліоративні станції). Л.п. діляться на лісництва, а ті в свою чергу - на лісові майстерські дільниці і обходи. Площа л.п. може бути від декількох до десятків тисяч гектарів, площа лісництв - до декількох тисяч гектарів. В лісництві є переважно від 2 до 5 майстерських дільниць, до складу кожної входять 2 - 3 обходи. Лісові підприємства підпорядковуються обласним лісогосродарським об’єднанням, а ті в свою чергу Міністерству лісового господарства України.

Лісомеліорація - 1) лісова меліорація - система заходів по використанню штучно створюваних або змінюваних насаджень для поліпшення грунтових, гідрологічних, кліматичних, ландшафтних та ін.природних умов тієї чи іншої території; 2) меліорація лісів - поліпшення лісових земель і продуктивності лісів засобами і методами меліорації.

Лістінг - занесення акцій товариства до переліку акцій, що котируються на певній біржі.

Літосфера - верхня тверда оболонка Землi, що характеризується великою мiцністю i переходить без рiзкої межі в астеносферу, яка залягає нижче, пружнi параметри якої вiдносно меншi.

Літосферні плити - обширнi жорсткi блоки, що складають лiтосферу Землi. Л.п. перебувають у постiйному русi, змiщуються по астеносферному колу вiд зон розтягу - рифтових долин серединно - океанiчних хребтiв, де формується первинна океанiчна кора, до зон стисненя (зон Беньйофа), де Л.п. стикаються мiж собою, частково занурюючись в глибину мантiї, а частково беруть участь у формуваннi континентальної кори.

Ліфо - метод бухгалтерського обліку товаро - матеріальних засобів підприємства за ціною останньої, що надійшла, чи виготовленої партії; метод розрахунку процентів у випадку, коли банк достроково повертає вклад вкладникові.

Ліцензійна угода - акт комерційної ліцензії на купівлю-продаж, складений між двома зацікавленими країнами, фірмами, компаніями, юридичними особами, з яких одна сторона передає іншій належне право першості на використання у виробництві винаходу, товарного знака, науково-технічної розробки.

Ліцензія - надання юридичними особами згідно з чинним законодавством України на певних умовах належних їм прав на використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків, ноу-хау іншим товаровиробникам як всередині держави, так і зарубіжним юридичним особам.

Ліцензія безпатентна - договір, угода на продаж технічного досвіду або науково-технічних досягнень, на які не видані патенти, а також передача ноу-хау, пакетів прикладних програм.

Ліцензія звичайна - ліцензіар, дозволивши ліцензіату користуватись об’єктом ліцензійної угоди в певних межах, залишає за собою право експлуатувати його або видавати ліцензії третім особам (як правило, стосується виробництва товарів масового вжитку).

Ліцензія патентна - дозвіл на використання іншими особами, юридичними особами в Україні і за її межами винаходу, товарного знака, промислового зразка, на які видано патент, що знаходиться в дії.

Ліцензія примусова - згідно з чинним законодавством багатьох країн може бути видана примусова ліцензія зацікавленим особам всупереч волі патентовласника, котрий самостійно не використовує запатентований винахід. Видача примусової ліцензії вимагає сплатити патентовласнику певну винагороду.

Ліцензія разова - дозвіл на кожну окрему операцію, пов’язану з імпортом чи експортом товарів; видається на термін, необхідний для її здійснення, але переважно не більш як один раз.

Ліцітатор - особа, яка веде земельний аукціон.

Логіко - математична обробка інформації - обробка інформації на комп'ютері, яка вирішує такі завдання: 1) попередню обробку (переобчислення, трансформування) цифрових даних для переведення їх у необхідну і зручну для автоматичного виготовлення похідних карт форму; 2) обробку числової інформації у відповідності з програмами проектованих карт для отримання нових кількісних та якісних характеристик картографованих явищ та знань про них, які існують в оброблюваній інформації у прихованому вигляді; 3) обробка цифрової інформації в процесі складання конкрентних карт.

Локаут - закриття підприємств і масове звільнення працівників, аби змусити їх відмовитися від вимог щодо оплати та умов праці.

Локо - умова угоди, яка означає, що ціна продавця не містить транспортних нарахувань; операція купівлі-продажу іноземної валюти чи цінних паперів розрахунки згідно з якою здійснюють готівкою на тій же біржі, де вона відбулася.

Ломбард - кредитна установа, що надає позики під заклад рухомого майна.

Ломбардний квиток - іменне свідоцтво, яке ломбард видає при наданні позики.

Лот - партія чи частина певного товару, який поставляють згідно з угодою.

Лотерея - форма добровільного залучення грошових засобів населення через продаж лотерейних квитків, коли частину залучених засобів розігрують у вигляді грошових або речових виграшів чи грошових виплат.

Лощина - давнє ерозійне утворення коритоподібної форми, відрізняється від улоговини меншою шириною, більш крутими ( 15 – 300 ) і високими берегами. Має чітко виражений перегин - бровку. Дно часто заболочене, але без русла.

 

М

Майновий лот - один або група об'єктів основних необоротних засобів, які виносяться на розподільчі збори як одиниця розподілу.

Майнові права автора - автору належить авторське право дозволяти або забороняти відтворення творів, їх публічне виконання (публічне сповіщення), публічний показ, повторний показ, переклад, переробка, адаптація, аранжування, зміни творів; розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найм чи продаж та іншої передачі до першого продажу примірників твору, імпорт примірників творів (див. ст. 14 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). Автор має право вимагати через суд виплати винагороди за будь - яке використання твору. Охорона надається протягом усього життя автора і 50 років після його смерті. Майнові права переходять у спадщину. Збитки за порушення авторського і суміжного права складають від 20 до 50 000 мінімальних розмірів заробітної плати за законодавством України.

Маклер - посередник при здійсненні операцій на фондових та товарних біржах; в сучасних умовах посередництво здійснюють брокери; особа, що має місце на біржі і здійснює операції від свого імені і за свій рахунок.

Макроландшафт - ландшафт фізико - географічних комплексів значного таксономічного ринку.

Макрорельєф - великі форми рельєфу, що займають значні території і визначають загальний вигляд певних ділянок земної поверхні.

Макросередовище - сукупність демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних та культурних факторів, що мають вирішальний вплив на маркетингову діяльність підприємства.

Малий бізнес - економічна діяльність, що дає прибуток на малих та середніх підприємствах, які не входять у монопольні об’єднання.

Малопридатні породи - гірські породи, які мають несприятливі для росту й розвитку рослинності фізичні та хімічні властивості.

Малоцінні будівлі - житлові будівлі із збірнощитових і каркасно - засипних конструкцій.

Маніфест - документ, що містить перелік коносаментів, який адміністрація подає митним органам.

Маніципація - передача купленої речі у власність.

Манкірувати - недбало ставитись до справи.

Манко - нестача кількості чи ваги товару, а також грошей у касі.

Маргінальні витрати - збільшення чи зменшення повних витрат при збільшенні чи зменшенні обсягів виробництва на одиницю продукції; граничні витрати; гранична собівартість.

Марго - поле на торгових листах чи інших ділових документах, залишене для позначок.

Маржа - термін у торговій, біржовій, страховій та банківській практиці для позначення різниці між цінами товарів, курсами цінних паперів, процентними ставками, іншими показниками.

Маржиналізм - один з методологічних принципів політичної економії, що грунтується на використанні граничних величин для дослідження економічних категорій та законів (гранична корисність, гранична продуктивність тощо).

Марка товару - символ, малюнок, термін; знак для визначення належності товару чи послуги конкретному продавцеві чи виробнику.

Маркер - спеціальний знак на екрані дисплея чи на носії інформації.

Маркетинг - збут і просування товарів на ринку. Існує японський і американський маркетинг. Японський маркетинг передбачає: співробітництво між промисловістю і урядом, промислову атмосферу, орієнтацію товарів на світовий ринок, вивчення попиту споживача, здійснюється через високу якість товарів і послуг. Прогнозування попиту стало найбільш поширеним методом маркетингу. Поведінка покупця вивчається шляхом опитування і методами психоаналізу.

Маркетинг засобів виробництва - система дій, спрямована на пошук нових технологічних вирішень у виробничому процесі.

Маркування графічних зображень - процес присвоєння ознак елементам графічного зображення в ході підготовки до цифрування карт.

Масив даних - сукупність однорідних наборів даних, що характеризують певний об’єкт, процес чи властивість. Масив даних у вигляді таблиці (матриці).

Масштаб карти – відношення довжини лінії на карті до довжини горизонтальної проекції відповідної їй лінії на місцевості. М.к. постійний тільки на картах топографічних. На дрібномасштабних географічних картах він різний в різних точках і змінюється, за винятком рівносторонніх проекцій, залежно від напряму. На таких картах підписується звичайно лише головний масштаб, який є ступенем загального зменшення земного еліпсоїда під час зображення його на площині. На картах, які охоплюють великий простір і мають значні відхилення часткових масштабів від головного, позначаються точки або лінії картографічної мережі, які зберігають головний масштаб.

Масштаб лінійний – відрізок прямої, поділений на однакові частини, кінці яких підписані значеннями відповідних віддалей на місцевості. Лінійна міра основної частки М.л. називається мірою основного масштабу, а віддаль на місцевості, яка відповідає основі масштабу, - величиною масштабу.

Масштаб поперечний – графік для точного вимірювання та відкладення віддалей на карті. М.п. переважно гравірують на металічних лінійках, які називаються масштабними. М.п. з основою 2 см, на якому підписані цифри, що означають цілі, десяті та соті частки основи, називається нормальним поперечним масштабом.

Масштаб чисельний - відношення довжини лінії на плані або карті до довжини горизонтального прокладання цієї лінії на місцевості.

Матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому вигляді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Матрична (позиційна) форма представлення цифрової картографічної інформації - спосіб представлення картографічної матричної інформації у вигляді стовпчиків і рядків з відомими значеннями їх координат.

Машинної графіки програмні засоби - універсальні графічні програмні засоби для спеціального базового програмного забезпечення цифрового картографування, наприклад ГРАФОР (графічний фортран), які являють собою бібліотеку підпрограм та функцій і служать інтерфейсом між прикладною програмою і конкретним графічним пристроєм (графопобудовувачем, графічним дисплеєм).

Машинно - орієнтована система картографічних умовних знаків (МОСКУЗ) - набір стандартних конструктивних елементів для комбінації їх в різні конструкції на основі методу змістовної комбінаторики (методу побудови картографічних умовних знаків або зображень шляхом комбінації стандартних конструктивних елементів - точки, штриха, кольору, текстури, розміру елемента, напрямку та ін. з наданням кожному з них конкретного змістового сенсу).

Меандра - заворот русла річки в плані. Він може бути вимушеним, якщо обтікає схил долини, або вільним - у межах заплави.

Меандрування - процес формування звивин русла пiд впливом розмиваючої дiї потоку в межах дна долини, який полягає у змiнi його планових обрисiв.

Медичне ландшафтознавство - галузь медичної географії, що вивчає вплив природно - територіальних комплексів на здоров’я населення. Спрямоване на виявлення сприятливого або несприятливого впливу певної місцевості на людину, причини виникнення хвороб, передумов формування їх (чи згасання) під дією антропогенних факторів - меліорації, розробки корисних копалин, будівництва тощо.

Межа - юридично встановлені лінії, які позначені на планах та картах і закріплені на місцевості природними чи фізичними контурами або відповідними знаками.

Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планування і забудови міста.

Межа міцності породи - найбiльша напруга, при якiй дана порода руйнується або має допустиму величину деформацiї.

Межа пружності породи - найбiльша напруга, до якої зберiгається пряма пропорцiйна залежнiсть мiж напругами i деформацiями (закон Гука), тобто напруги при яких надлишковi деформацiї досягають меж технiчних допускiв.

Межування - позначення на місцевості меж земельної ділянки межовими знаками в точках кутів їх повороту.

Меліоративна невпорядкованість території - комплекс природних і господарських факторів, які ускладнюють інтенсивне використання території в народному ( переважно сільському і лісовому ) господарствах: заболоченість, загромадженість, еродованість, неоднорідність і дрібноконтурність грунтового покриву, низька родючість грунту, наявність кар’єрів, ям, непридатностей, пересушених ділянок земель.

Меліоративний період - інтервал часу протягом якого проводиться поліпшення якості рекультивованих земель і відновлення їх родючості шляхом докорінної і біологічної меліорації.

Меліоративні землі - недостатня природна родючість, яких покращується і підтримується шляхом меліорації.

Меліоративні лісові культури - культури деревних і лісових порід, що використовуються в лісомеліорації для інтенсифікації грунтоутворюючих процесів.

Меліоративні сільськогосподарські культури - вирощуються з метою відновлення і поліпшення родючості деградованих, рекультивованих земель, головним чином багаторічні бобові рослини, сидерати. При умовах вирощування на площах без нанесення грунтового шару називаються підготовчими культурами.

меліорація - система організаційно - господарських, технічних і інших заходів, спрямованиих на поліпшення природних умов використовуваних територій. Переважно орієнтована на поліпшення грунтових, гідрологічних і кліматичних умов сільськогосподарських угідь ( сільськогосподарська М. включає зрошування, обводнення, осушення земель, протиерозійні заходи і т.п.), однак це можуть бути також ліси, ландшафти, клімат, водні об’єкти, зруйновані землі і ін. Екологічно обгрунтовані меліоративні роботи дозволяють одночасно вирішувати питання охорони природи та підвищувати якість навколишнього середовища.

Меліорація грунтів - докорінне поліпшення їх властивостей з метою підвищення родючості. Меліорацію здійснюють шляхом штучного регулювання водного, повітряного, теплового, біохімічного, фізико - хімічного та інших режимів за допомогою осушення, зрошення, внесення органо - мінеральних добрив.

Меліорація клімату - поліпшення клімату шляхом безпосередньої дії на атмосферу технічними засобами або зміною географічних факторів, що впливають на кліматоутворювальні процеси.

Меліорація ландшафтів - науково обгрунтована система заходів, спрямованих на підвищення природно - ресурсного потенціалу ландшафтів та істотне поліпшення умов виконання ними соціально - економічних і природоохоронних функцій; один з видів раціонального природокористування. За функціональним призначенням виділяють кілька видів М.л.: водорегулюючу, земленалагоджувальну (землезахисну, землеочисну, рельєфовпорядну, грунтопосилюючу) , хімікорегулюючу (удобрювальну, розсолювальну, очисну), кліматичну (утеплювальну, охолоджувальну, вологоосаджувальну, вітропослаблюючу, провітрювальну), снігорегулюючу (снігонагромаджувальну, снігоочисну, снігознешкоджувальну або протилавинну), рекультиваційну (конструюючу, коректуючу, консервуючу), біоторегулюючу (фітокультиваційну, фітокоректуючу, озеленювальну). В результаті проведення системи меліоративних робіт створюють керовані людиною меліогеосистеми (ландшафтно - меліоративні системи).

Мензула - польовий креслярський столик для складання плану або карти місцевості графічним методом.

Менеджмент - основними елементами менеджменту є різні дослідницькі центри, котрі займаються проблемами управління, організації і забезпечення функціонування інформаційних, управлінських систем, професіональні асоціації менеджерів, шкіл бізнесу, журнали, що спеціалізуються на цих питаннях. До функцій управлінської інфраструктури відносять: кадри, наукові і практичні знання, електронно-обчислювальну і інформаційну техніку, перепідготовку кадрів, їх підбір і атестацію, перевірку бухгалтерського обліку, юридичні та фінансові послуги, постачання різноманітною інформацією, надання кваліфікованої допомоги адміністративно-управлінському персоналу, тобто сукупність принципів, методів, засобів і форм управління людьми та технорлогією виробництва для підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

Меридіан – 1) астрономічний (істинний) – лінія на земній поверхні, всі точки якої мають одну й ту ж астрономічну довготу. Площина астрономічного (істинного) меридіану в певній точці земної поверхні співпадає з лінією в цій точці і паралельна до осі обертання Землі (якщо лінія перетинає вісь обертання Землі, то площина істинного мередіана проходить через вісь обертання Землі); 2) М. геодезичний – лінія на земній поверхні, всі точки якої мають одну і ту ж геодезичну довготу. На поверхні референц – еліпсоїда геодезичний М. – лінія перетину референц-еліпсоїда площиною, яка проходить через нормаль до поверхні в заданій точці і його малу вісь; 3) М. осьовий (при зображенні еліпсоїда на площині) – меридіан, який зображують на площині прямою лінією, що проходить через вісь симетрії 30 чи 60 зони; 4) М. географічний (земний) – загальна назва астрономічного (істинного) і геодезичного мередіанів. Лінії астрономічного і тієї ж довготи геодезичного мередіанів не співпадають через ухил вискових ліній від нормалі до поверхні референц-еліпсоїда.

Мережа геометрична - система точок знімальної мережі, положення яких на планшеті визначено послідовним застосуванням прямих і обернених засічок графічним способом за допомогою мензули і кіпрегеля. Основою для побудови М.г. є геодезичні пункти. Побудова М.г. аналогічна тріангуляції з тією різницею, що систему трикутників будують графічно на планшеті, зсилаючись на нанесені на нього геодезичні пункти.

Мережа гідрографічна - сукупність річок та інших постійних і тимчасових водотоків, а також озер, водосховищ, боліт, водойм на певній території.

Мережа знімальна - сукупність точок, які визначаються додатково до пунктів державної геодезичної мережі для безпосереднього забезпечення топографічного знімання. Точки М.з. визначаються аналітичним способом - тріангуляцією, полігонометрією, теодолітними ходами, прямими та оберненими засічками і графічним способом за допомогою мензули і кіпрегеля, космічними методами

Мережі геодезичні опорні - поділяються на державні, згущення, знімальні та місцевого (спеціального) призначення. Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою для загальнодержавного і спеціального топографічного знімання та складання карт, для створення мереж спеціального призначення, розв’язання наукових задач геодезії та задоволення потреб народного господарства в інженерно - геодезичному відношенні. Державна геодезична мережа створюється в плановому відношенні методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації та GPS 1, 2, 3 класів, а у висотному - геометричним нівелюванням I, II, III і IV класів. Геодезичні мережі згущення створюються при геодезичному забезпеченні великомасштабного топографічного знімання і територій промислового будівництва методами тріангуляції, полігонометрії та трилатерації 1 і 2 розрядів та технічним нівелюванням і GPS. Знімальні мережі створюються теодолітними, тахеометричними, мензульними ходами та аналітичними побудовами. Мережі спеціального призначення створюються для вирішення інженерно-геодезичних та наукових задач.

Мерелисті (М) - горизонти, що складаються з карбонатних новоутворень гідрогенного походження ( лучний мергель). Містять 25-50 % карбонатів кальцію і магнію, білого або сірувато - білого кольору, часто з бурими плямами.

Методи визначення інтенсивності водної ерозії - метод С.С. Соболева, який полягає у визначенні об’єму водориїв на даній площі; метод постійних і тимчасових реперів, з допомогою якого встановлюється ступінь переміщення грунту під дією води, вітру або сили тяжіння; дозволяє визначити одночасно змив і здування на схилах і відкладання (акумуляцію) в пониженнях; метод грунтових розрізів полягає у визначенні змиву шляхом співставлення величини гумусового горизонту незмитих і змитих грунтів; метод маршрутної фотозйомки еродованості території.

Методи картографічного відображення об’єктів і явищ дійсності - традиційний; відрядково - лінійне друкування карт в символах алфавітно - цифрового друкуючого пристрою (АЦДП) фотонабиранням; шляхом машинно - орієнтованих картографічних умовних знаків; системою однонаправлених лінійних растрів; у вигляді трьохмірних проекцій поверхонь, заданих функцією z = f(x,y); зображенням на відеоекрані - електронна карта.

Методи ціноутворення - існує два принципи ціноутворення: адміністративний та ринковий; планові методи ціноутворення: нормативний, параметричний, нормативно - параметричний. Ринкові методи ціноутворення, враховують ціну виробництва (витрати виробництва + середній прибуток), попит і пропозицію певного товару на ринку; метод повних витрат, метод граничних витрат, метод прямих витрат, метод цільової норми прибутку.

Метр – основна одиниця метричної системи мір, введена у Франції в 1799 р. за пропозицією комісії Паризької академії наук. М. – віддаль між поперечними штрихами на метрі – прототипі № 6 при 00С, який зберігається в Міжнародному бюро мір і ваг в Севрі поблизу Парижа. Як державний еталон М. в Україні прийнято прототип № 28. Його довжина визначається рівнянням L = 1м + 0,71мкм + (8,62t + 0.00180t2) мкм. В 1960 р. на ХІ Генеральній конференції по мірах та вагах прийнято нове визначення М.: довжина, яка дорівнює 1650763,73 довжини хвилі випромінювання у вакуумі, що відповідає переходу між рівнями 2р10 і 2d5, атому криптона – 86.

Механічна ерозія (агротехнічна, техногенна) - систематичне переміщення орного шару грунту вниз по схилу с.-г. машинами при обробітках. Найбільш сильно проявляється в умовах горбистого рельєфу і призводить до формування еродованих грунтів.

Механічні властивості грунтів - визначають їх поведiнку пiд дiєю зовнiшнiх умов (навантаження) i проявляються в опорi руйнуванню і деформацiї. Стискуватість ґрунту характеризується коефiцiєнтом вiдносної стискуватості або модулем загальної деформацiї.

Миля – міра довжини, має різні визначення:

1) морська М. - приблизно дорівнює середній довжині дуги земного мередіана в 1/,прийняте значення 1852 м; 2) англійська миля - дорівнює 1609,34 м.

Митна територія - територія з єдиним режимом ввезення і вивезення товарів. У межах М. т. ввезення і вивезення товарів супроводжується сплатою мита і дотриманням інших необхідних формальностей. М. т. може не співпадати з державною територією країни, наприклад, вільна митна територія не входить до складу М.т., хоча і є частиною державної території країни.

Митний тариф - перелік товарів згідно з певною класифікацією із зазначенням ставок мита. Розрізняють одноколонкові і багатоколонкові М. т., яких переважна більшість.

Мито - грошовий збір, який стягується при ввезенні або вивезенні товарів за межі митної території країни. Розмір М. називають ставкою М. Ставки мита містяться у митному тарифі. Мита поділяються на ввізні (імпортні), вивізні (експортні) і транзитні (при слідуванні товарів через територію країни у третю країну).Від способу стягання М. діляться на специфічні (стягуються з одиниці виміру кількості товарів - тонни, штуки тощо) і адвалорні (стягуються у вигляді проценту з ціни товару).

Міжбанківський ринок - частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ банки залучають і розміщують між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів, на короткі терміни.

Міжнародна валютна ліквідність - забезпеченість платіжними засобами міжнародних торгово-економічних та кредитно-фінансових відносин, взаємоприйнятих для країн-партнерів.

Міжнародна виставка - діє не менше двох тижнів, у ній буруть участь організації двох і більше країн. Виставки діляться на загальні і спеціальні. Загальна виставка, де виставлені вироби різних галузей промисловості. На спеціальній виставці експонують галузеву продукцію.

Міжнародний моніторинг - міжнародна система спостережень за загальнопланетарними природними процесами і явищами (в т.ч. процеси і наслідки їх антропогенних змін), що створюється на базі міжнародних угод і програм наукового дослідження і складова організаційна основа глобального моніторингу. Зусилля по створенню М.м. координуються програмою ООН з навколишнього середовища.

Мікроландшафт болотний - природний територіальний комплекс боліт, зумовлений і сформований мікрорельєфом.

Мінеральні ресурси - сукупність усіх корисних копалин ( див корисні копалини) суші і Світового океану, які використовуються у матеріальному виробництві. Мінеральні ресурси визначають економічний потенціал держави. Питання використання мінеральних ресурсів в нашій державі регулюються кодексом України про надра.

Міста обласного підпорядкування - крупні культурні і політичні центри, які мають промислове значення. Населення цих міст повинно перевищувати 50 тис. чоловік.

Міста районного підпорядкування - населені пункти, які мають промислове і культурне значення, із числом жителів не менше 12 тис. і не більше 50 тис.

Місто - крупний населений пункт, який являє собою певний, відмінний від села тип соціально - економічної організації суспільства.

Містобудівна діяльність - цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища.

Містобудівний кадастр (МК) - відноситься до міської забудови, підлеглих місту сільськогосподарських і інших угідь, до земель загального користування, зайнятих парками, комунікаціями, а також тих, що використовуються для потреб водного, повітряного, залізничного і іншого наземного транспорту (див. державний земельний кадастр).

Місце зеніта (МZ) - відлік на лімбі вертикального круга теодоліта, коли візирна вісь зорової труби вертикальна, а бульбашка рівня при алідаді вертикального круга знаходиться в нуль - пункті.

Місце нуля (МО) - відлік на лімбі вертикального круга теодоліта, коли його алідада встановлена в робоче положення (за допомогою рівня або компенсатора), а візирна вісь зорової труби горизонтальна (або відлік на вертикальному крузі, коли візирна вісь труби розташована паралельно вісі рівня на алідаді горизонтального круга). Місце нуля для теодолітів типу Т30 обчислюється за формулою МО = (КП + КЛ + 180 0 )/2, де КП і КЛ - відліки на вертикальному крузі, взяті при двох положеннях труби при наведенні на одну і ту ж точку. Місце нуля використовується при обчисленні кутів нахилу.

Місцеве самоврядування в Україні - гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду кількох сіл, селищ, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах конституції і законів України.

Місцевий стік - поверхневий стік з відносно невеликих водозборів. Може використовуватися для зрошування і обводнення земель.

Місцеположення, місце існування - місце (суша, акваторія) з певними умовами, де існує даний вид типового організму; просторова обмежена сукупність умов середовища.

Місячний бухгалтерський звіт - складається до 20 числа кожного місяця, використовується для контролю за роботою підрозділів і цехів, пошуку проблем їх вирішення, оцінки результатів роботи. Вперше був введений на приватних підприємствах Японії.

Міський ландшафт - антропогенні ландшафти, основні властивості яких визначаються обліком і умовами міст або міських агломерацій. Проблеми охорони природи в М.л. зв’язані з глибокою перебудовою природних ландшафтів і особливо концентрованою дією людини як на окремі природні комплекси, так і на середовище в цілому.

Міські землі - територія, яка є базою для житлового, культурно - побутового і іншого будівництва, а також для розміщення шляхів сполучення міського транспорту.

Мітка - знак, що служить ідентифікатором елемента даних.

Мішанолісові ландшафти - зональний тип рівнинних ландшафтів, визначальними ознаками яких є формування природно - територіальних комплексів на безкарбонатних і вилугуваних породах в умовах помірно теплого клімату та позитивного балансу тепла і вологи переважно під хвойно - широколистяною рослинністю. Для М.л. характерна водна міграція хімічних елементів, кисла реакція середовища та промивний водний режим грунтів. Переважна частина М.л. є об’єктом інтенсивного сільськогосподарського природокористування, тому в них значне поширення набула техногенна міграція речовини і енергії. Загальною рисою М.л. України є велика мозаїчність природно - територіальних комплексів. М.л. в основному використовують під сільськогосподарські угіддя; більше третини їх - під лісами. М.л. дуже чутливі до антропогенних навантажень, їхній стан значною мірою залежить від характеру, структури, технології та інтенсивності природокористування.

МНБ (ЛІБ) - програма, людина і біосфера - міжнародна програма Юнеско, спрямована на вирішення ряду екологічних питань, сформульованих у вигляді окремих підпрограм чи проектів.

Мобільна система збирання даних - комплекс польових та камеральних приладів, в який входять електронний тахеометр, пристрій збирання даних, обробляючий прилад, що встановлюється на автомобілі, радіопередавач та радіоприймач, пристрій обробки даних, призначених для комплексного отримання топографічної інформації в цифровому вигляді.

Моделі економіки - опис математичними методами господарсько -економічних процесів для встановлення кількісних та логічних залежностей між різними елементами економічних систем.

Моделі економічної динаміки - клас математичних моделей економіки, в яких враховані закономірності її розвитку в часі, по роках чи певних періодах.

Моделі зростання - теоретичний апарат в економіці для вивчення можливостей траєкторій розвитку показників економічної системи (виробництва, збуту і т. ін.).

Моделі конкуренції - моделі стану економічної системи в умовах ринкової конкуренції, які відображають співвідношення між попитом, пропозицією і цінами на товари.

Моделі розміщення виробництв - математичне подання завдань планування розміщення виробництв, що відрізняються багатофакторністю, тобто необхідністю врахування природних, технічних, економічних і соціальних умов, а також часового фактора.

Моделі сфери споживання - опис з допомогою математичних співвідношень формування попиту споживачів на товари та послуги у залежності від зовнішніх факторів.

Моделювання - виявлення властивостей певних об’єктів, елементів об’єктів чи процесів шляхом побудови і дослідженням їх моделей.

Моделювання імітаційне - моделювання, при якому будь-які властивості моделі адекватні відповідним властивостям прототипа. Найчастіше використовується метод Монте-Карло.

Моделювання математичне - моделювання, що використовує математичні методи.

Моделювання фізичне - моделювання з відтворенням фізичної природи прототипу.

Модель – 1) взірець, еталон для масового виробництва; 2) система об’єктів або процес, властивості яких в будь-якому розумінні подібні до властивостей іншої системи об’єктів або процесу.

Модель аналітична - математична модель, що характеризує функціональні залежності результатів від параметрів.

Модель детермінована - характеризується тим, що для даної сукупності вхідних значень на виході може бути одержаний єдиний результат.

Модель дискретна - математична модель, параметри якої є дискретними величинами.

Модель інформаційна - сукупність відомостей і сигналів, що несуть інформацію про об’єкт зовнішнього середовища і задачі, які необхідно розв’язувати.

Модель ймовірна – 1) модель (тип) розподілу ймовірностей випадкових величин; 2) модель, яка знаходиться в стані відношення ймовірної подібності до модельованого об’єкта і містить випадкові елементи.

Модель картографічного зображення об’єкта або явища дійсності - сукупність логічних і математичних співвідношень, що відбивають в узагальненій формі суттєві кількісні і якісні риси картографічних об’єктів, явищ та зв’язків між ними. В автоматизованій картографії існує два види моделей: цифрова (представлена в цифровій формі) і аналогова (представлена в графічному вигляді).

Модель лінійна - всі залежності параметрів приймаються за лінійні.

Модель оптимізаційна - містить цільову функцію для вибору найкращого варіанту рішення.

Модель стохастична - математична модель, в якій параметри, що характеризують функціонування і стан модельованого об’єкта, процесу, явища являють собою випадкові величини, зв’язані між собою випадковими (стохастичними) залежностями.

Модель структурна - відображує структуру об’єкта.

Модем - пристрій для обміну інформацією і перетворення сигналів.

Модифікація - зміни в продукції підприємства, що передбачають нову модель, зміну стилю, кольору, якості товару або нову торгову марку.

Монітор – 1) система для контролю над іншою системою; 2) програма, яка керує вводом і використанням інших програм; 3) обслуговуюча програма для збору інформації.

Моніторинг - система спостережень і контролю за станом оточуючого людину природного середовища з метою розробки заходів по охороні, раціоналізації використання природних ресурсів і попередження про причинні ситуації, шкідливі або небезпечні для здоров’я людей, існування живих організмів і їх угрупувань, природних комплексів і об’єктів. Окрім спостережень, завданням моніторингу є також оцінка стану середовища і прогнозування його змін. З різними основами розрізняють М. біосферний (глобальний), екологічний, біологічний, санітарно-токсикологічний, міжнародний, регіональний, національний, локальний, імпактний, безпосередній і дистанційний, базовий та ін. Першочергову увагу в М. приділяють спостереженню за антропогенними змінами в природі.

Моніторинг земель - система спостережень за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів. Об’єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності на землю. Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг навколишнього природного середовища - збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень. В Україні створена державна система охорони навколишнього природного середовища. Спостереження здійснюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить до погіршення стану навколишнього природного середовища. Порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря - збір, обробка та аналіз інформації про стан атмосферного повітря, що здійснюються у рамках єдиної системи моніторингу навколишнього природного середовища органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по гідрометеорології, а також підприємствами, установами і організаціями, діяльність яких може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.

Монополія (від грецького монос- один, єдиний і полео - продаю, торгую) - ситуація на ринку, коли всю пропозицію товарів чи послуг зосереджено в руках одного продавця. Тим самим підприємство - монополіст одержує можливість самостійно регулювати ціни, якість продукції, обсяги збуту та інші параметри своєї діяльності.

Морфологія ландшафту - розділ ландшафтознавства, що вивчає внутрішні розчленування ландшафту і взаємовідносини його морфологічних частин.

Морфометрія - розділ геоморфології, завданням якого є одержання кількісних характеристик розмірів і форм рельєфу, включаючи водні об'єкти.

Морфоструктура - значні нерівності рельєфу материків і дна морських западин, які в різних поєднаннях надають великим ділянкам земної поверхні тих чи інших особливостей.

МСО - міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів - неурядова міжнародна організація, яка веде дослідження й пропаганду охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Створена у 1948 р. з ініціативи ЮНЕСКО.

Мульда осідання - деформована поверхня землі, що утворилась внаслідок зсуву гірничих порід після підземної розробки корисних копалин.

Мультиплікатор - економічна категорія, означає, що з приростом загальної суми капітальних вкладень національний дохід зростає на величину в “а” разів більшу, ніж приріст капіталовкладень. Величина “а” називається мультиплікатором. Мультиплікатор починає діяти в зворотному напрямі - скорочується виробництво, зменшується зайнятість, виникає спад і безробіття. Для підтримки балансу фірми і компанії замінюють застаріле обладнання і технології, що означає ріст інвестицій і реалізації продукції на тих же виробничих ресурсах.

 

Н

Набухання - здатнiсть грунту, породи збiльшувати об'єм при зволоженнi, характеризується трьома показниками: ступiнню або деформацiєю H.; вологiстю H.; тиском H.

Навантаження антропогенне - ступінь прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти.

Навантаження на ландшафт - міра антропогенно - техногенного впливу на ландшафт. Постійно зростаючий вплив людини на природу обумовлює необхідність строгого регулювання навантаження як на ландшафт в цілому, так і на окремі його компоненти, визначення її допустимої (не порушуються основні функції) і критичної (складається можливість порушення функцій, порушення структури і деградації ландшафту) величин.

Надра (ресурси надр) - верхня частина земної кори, в якій знаходяться придатні для промислового використання речовини. Надра є одним із видів природних ресурсів (див. “природні ресурси”) та найважливішою для життя суспільства і людини складовою частиною природних багатств. Вони є сировинною основою всіх провідних галузей матеріального виробництва (енергетика, машинобудування, хімічна промисловість, тощо). Надра на території України утворюють державний фонд надр.

Назва місця походження виробу - географічна назва країни, району або місцевості. Назва місця походження виробу охороняється законодавством всіх країн, що входять в Паризький союз і які підписали в 1891 р. Мадридську угоду, де визначена єдина для всіх членів відповідальність за неправильне позначення походження виробу. Назва належить до якості виробу.

Найменування водних об’єктів і процесів (основних) згідно з Водним Кодексом України, які використовуються при веденні водного та земельного кадастрів: басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму; б’єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі); болото - надмірно зволожена земельна ділянка із специфічним рослинним покривом; вода дренажна - вода, яка профільтрувалась із певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді шахтної, кар’єрної та дренажної води; вода стічна - вода, що утворюється в процесі господарсько - побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної та дренажної води), а також відведена із забудованої території, в якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів; води - усі води ( поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних статтях; води поверхневі - води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні; водний об’єкт - сформований природою або створений штучно об’єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджені води; водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; водогосподарський баланс - співвідношення між наявними на усій території водними ресурсами і потребами в них; водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта; водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об’єкт; водокористування - використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення і галузей економіки; водоносний горизонт - однорідна пластова вода гірських порід, де постійно знаходяться води; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання водостоку; гранично допустима концентрація (ГДК) речовин у воді - встановлений рівень концентрації речовин у воді вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування; гранично допустимий склад (ГДС) речовин - маса речовин у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного грунту водного об’єкта за одиницю часу; забруднення вод - несприятливі зміни складу і властивостей води водного об’єкта в результаті надходження до нього забруднюючих речовин; зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно - епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води з джерел і централізовано - господарсько - питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробки наукового обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень; прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлений більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони; ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання шкідливих дій на них; уріз води - межа води на березі водного об’єкта (берегова лінія).

Накопичувач - пристрій для занесення і збереження даних.

Накопичувачі інформації польові - електронні пристрої, які служать для реєстрації і накопичення топографо - геодезичної інформації і складаються з пристрою керування (мікропроцесора), блока пам’яті, індикаторного табло (дисплей), інтерфейса з зовнішніми пристроями та клавіатури.

Напрямок рекультивації земель - визначення цільового використання зруйнованих земель в народному господарстві.

Насипний шар - шар грунтів або потенційно - родючих порід, який селективно знятий і переміщений на поверхню рекультивованих ділянок.

Націнка (доплата) - 1) надбавка до базової ціни товару (послуги), яка передбачається в контрактах у тих випадках, коли продавець (постачальник) погоджується з додатковими вимогами покупця і виконує їх. Розмір Н. визначається, виходячи з розміру додаткових затрат у продавця та ефекту додаткових послуг у покупця; 2) надбавка до ціни товару (торговельна націнка) при його реалізації з баз і складів оптових фірм, що є необхідним для покриття витрат і отримання певного середнього прибутку.

Небезпечні екологічні ситуації - ситуації в природному середовищі, які загрожують екологічній рівновазі і екологічним ресурсам території, а також подальшому існуванню еволюційно сформованих біогеоценозів. Можуть складатися під дією стихійних сил або різкого порушення взаємозв’язків у природних системах під впливом антропогенних факторів, мати локальний, регіональний або генералізований характер. Ігнорування Н.е.с. може призвести до трансформування їх в категорію особливо небезпечних або катастрофічних.

Нев’язка – відхилення обчисленого значення функції виміряних величин від теоретичного значення. Знак Н. визначається за правилом : те, що є, мінус те, що повинно бути.

Нев’язка кутова – розходження між практичною та теоретичною сумою кутів в ходах або полігонах. Н.к. виникає внаслідок похибок вимірювань. Відповідно Н.к. для лівих і правих кутів повороту дорівнює:

д: n – кількість кутів теодолітного ходу;

- вихідні дирекційні кути на кінцях теодолітного ходу.

Для замкнутого ходу

Нев’язка перевищення – розходження між сумою обчислюваних перевищень та теоретичною сумою перевищень, виникає внаслідок помилок вимірювань:

де: практична сума перевищень, отримана за результатами вимірювань нівелірного ходу; - теоретична сума перевищень; п – кількість перевишень; Нн і Нk – позначки початкової та кінцевої точок. В замкнутому ході

Нев’язка приростів координат – розходження між сумою обчислених приростів координат і теоретичною сумою приростів:

де і - суми обчислених приростів координат;

; - теоретична сума приростів координат;

- координати початкової точки; - координати кінцевої точки. В замкнутому ході ;

Нежитлова будівля - призначена для виробничих, торгових, культурно - просвітних, лікувально - санітарних, комунально - побутових, адміністративних та ін. цілей.

Нематеріальний актив - об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Неотектоніка - роздiл геотектонiки, який розглядає новiтнi тектонiчнi процеси, якими створенi основнi риси сучасного рельєфу. Вiк цих процесiв бiльшiстю дослiдникiв прийнято неогенчетвертинним.

Неохороноздатні розробки (об’єкти) - методи і системи організації і управління господарством: умовні позначення, розклади, правила; проекти і схеми планувань споруд, будинків, території; наукові відкриття, наукові теорії, основні положення науки, котрі не вирішують закінченого технічного завдання; методи і системи виховання, викладання, навчання, граматичні системи мови; пропозиції, що належать лише до зовнішньої форми виробу.

Непридатні породи - гірські породи, які за гранулометричним складом і фізичними та хімічними властивостями непридатні для росту й розвитку рослинності.

Неприйняття векселя - відмовлення трасата від прийняття векселя (тратти) до платежу. Відмовлення може бути повним або частковим, тобто стосується тільки частини, визначеної у векселі суми. Не прийнятий до акцепту вексель може бути опротестований, і тоді векселетримач має право на дострокове задоволення, вимога про яке може бути подана трасанту й усім надписувачам. Якщо неакцептований вексель не опротестовано, утримувач може зажадати сплати суми у строк тільки з трасата.

Нерухома власність - складається з земельної, будівельної та інженерно – технічної інфраструктури на даній території.

Нерухоме майно - вид майна, переміщення якого без завдання йому шкоди неможливе або обмежене.

Нерухомість - ділянка землі разом з будівлями та іншими об’єктами, які постійно зв’язані з землею, що становить відповідно зіндентифікований у визначених межах об’єкт відокремленої власності та інших речових прав. Н. може бути частиною будинку або квартирою, якщо вони є об’єктом відокремленої власності.

Неустойка - грошова сума, обумовлена договором або законом, яку одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити іншій (кредиторові) в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Розрізняють договірну і законну Н., тобто встановлювану договором або законом. Законодавство передбачає випадки, коли Н. стягується на користь держави, а не кредитора.

Низовинні ландшафти - підклас рівнинних ландшафтів з абсолютними висотами до 175 м, що відзначаються переважно плоским або пологохвилястим рельєфом з поширенням річково - долинних, яружно - балкових і западинно - подових природно - територіальних комплексів. Для Н.л. характерні акумулятивні форми рельєфу, наявність потужного покрову антропогенових відкладів, неглибоке, здебільшого негусте ерозійне розчленування місцевості, вони менше зволожені атмосферними опадами, в їхніх рослинному і грунтовому покривах переважають види та відміни, дещо південніше за зональний ландшафтний фон.

Нівелір – геодезичний прилад, призначений для визначення різниці висот (перевищень) двох точок горизонтальним візирним променем. Візирна вісь Н. може встановлюватись в горизонтальне положення за допомогою рівня або спеціального пристрою компенсатора. За конструктивними особливостями нівеліри поділяють на три типи:

  1. Н. глухий - зорова труба, рівень та підставка з’єднані так, що їх взаємне положення можна змінити тільки за допомогою виправних гвинтів;
  2. Н. з компенсатором - лінія візування займає горизонтальне положення автоматично після попереднього встановлення вісі обертання Н. в прямовисне положення за допомогою круглого рівня;
  3. Н. лазерний – прилад, заснований на використанні лазерного випромінювання для створення лазерної світлової лінії або площини, відносно якої за допомогою нівелірної рейки можна визначати перевищення. Для реєстрації положення лазерної площини в точці спостереження використовують спеціальні рейки з рухомою фоточутливою головкою, яку пересувають по рейці.

За точністю нівеліри можна поділити на групи у відповідності з застосуванням їх в геометричному нівелюванні І, ІІ, ІІІ, і ІV класів: високоточні, точні та технічні. Основною перевіркою Н. є перевірка кута і – головної геометричної умови: візирна вісь зорової труби повинна бути паралельною до осі циліндричного рівня. Відповідно до класу нівелювання та Н., який для цього використовується, кут і не повинен перевищувати: 10// - в І і ІІ класах, 15// - в ІІІ класі, 20// - в IV класі та технічному нівелюванні.

Нівелювання - визначення висот точок земної поверхні щодо вихідної точки ("нуля висот") або над рівнем моря.

Нівелювання геометричне - визначення перевищень точок горизонтальним візирним променем нівеліра.

Нівелювання тригонометричне - визначення перевищень точок земної поверхні за виміряним кутом нахилу лінії візування з однієї точки на іншу та виміряній або відомій з геодезичної мережі віддалі між цими точками.

Ніша екологічна - фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають умови існування певного організму.

Нова продукція - товари, вперше виготовлені в Україні на основі винаходів, захищених охоронними документами будь-якої країни світу, конкурентоздатні, що підтверджено картою технічного рівня в порівнянні з аналогом.

Новація - угода сторін про зміну одного укладеного ними зобов’язання на інше.

Новизна товарного знака - умови реєстрації товарного знака, визначається з врахуванням сфери його застосування для товарів і послуг.

Номенклатура топографічних карт і планів – система розграфлення і позначення окремих аркушів багатоаркушевої карти. В системі розграфлювання, яка прийнята в нашій країні, всю земну поверхню поділяють меридіанами через 60 на 60 колон і паралелями через 40 на ряди або пояси. Колони позначають арабськими цифрами, ряди - великими літерами латинського алфавіту. Рахунок колон ведуть з заходу на схід від меридіана з довготою 1800; рахунок рядів – від екватора до північного та південного полюсів. Рамками (межами) окремих полюсів карти є паралелі та меридіани. Акруші карт різних масштабів мають розміри, показані в таблиці.

Масштаб карти

Розмір аркушів карт в градусній мірі

по широті

по довготі

1 : 1 000 000

40

60

1 : 500 000

20

30

1 : 200 000

40/

10

1 : 100 000

20/

30/

1 : 50 000

10/

15/

1 : 25 000

5/

7,5/

Ділянка, яка міститься в середині перетину колони і ряду, відповідає розміру аркушу карти масштабу 1 : 1 000 000. Аркуш карти позначають шифром ряду та колони, наприклад: N – 37. Номенклатура карти масштабу 1 : 1000 000 є основою подальшого розграфлювання карт більш великого масштабу.

Номенклатурний лист цифрової карти - цифрова карта, межі територіальної приналежності якої встановлені у відповідності із системою розграфки карти.

Номограма - малюнок, на якому зображено будь-яку функціональну залежність.

Ноніус - допоміжна шкала, що використовується для більш точних відміток і кутових одиниць вимірювання.

Норма відвантаження транзитна - мінімальний обсяг продукції, який приймається до перевезення транспортними організаціями. Залежить від вантажопідйомності й місткості транспортних засобів, а також від конкретного виду продукції.

Норма замовлена - мінімальна кількість продукції, яка приймається виготовлювачами до виробництва по одному замовленню у ряді галузей промисловості (чорна й кольорова металургія, виробництво підшипників та кабельної продукції тощо).

Норма обов’язкових резервів - один із важелів посереднього регулювання грошового і кредитного обігу центральним банком. Фіксує (у процентах) розмір тієї частини депозитів (пасивів) комерційних банків, яку вони зобов’язані вкласти (зарезервувати) до центрального банку. За допомогою встановлення конкретних важелів Н. о. р. центральний банк регулює наповнення каналів грошового обігу кредитними ресурсами. Від розміру Н.о.р. багато в чому залежить ділова активність, оскільки скорочення кредитних ресурсів веде до їх подорожчання і зменшення інвестицій, і навпаки, зростання обсягів цих ресурсів сприяє зниженню процентних ставок і збільшенню масштабів інвестицій.

Нормальна (геологічна) ерозія - розвиток ерозійних процесів в післяльодовиковий період, коли поверхневий стік сильно зменшився, пухкі породи покрилися рослинністю, почався грунтоутворювальний процес. В цей період стали розвиватися повільні ерозійні процеси, що протікають і зараз практично не наносячи шкоди. Незначні втрати верхніх шарів грунтів від змиву і видування відновлюються під дією грунтоутворювального процесу.

Нормативна ціна землі - вартісна оцінка землі, яка запроваджується для забезпечення економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у спадщину, даруванні та одержанні банківського кредиту під заставу земельної ділянки. Нормативна ціна земельної ділянки встановлюється у стократному розмірі до земельного податку за неї.

Ноу - хау - різного роду технічні знання, досвід, способи і навики, розробки, технологічні процеси, склад і рецепти матеріалів, речовин, сплавів, методи лікування, пошуку і добування корисних копалин, знання і досвід адміністративного, економічного, фінансового господарювання, котрі неможливо захистити патентом, але вони мають світову новизну і пов’язані з винаходами, науковими дослідженнями або довготривалою трудовою діяльністю. Мають фірмовий секретний характер.

О

Об’єкт - одиниця запису в базі даних, яка може викликатися при подальшому веденні і використанні кадастру.

Об’єкт бонітування - грунт, виражений визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами великомасштабного (детального) грунтового обстеження.

Об’єкт рекультивації земель - зруйнована земельна ділянка, яка підлягає рекультивації.

Об’єкт рекультивації при відкритій розробці - відпрацьована земельна ділянка, зруйнована відкритим добуванням корисних копалин.

Об’єкт рекультивації при підземній розробці - земельна ділянка, зруйнована в результаті видобутку корисних копалин підземним способом.

Об’єкт цифрової карти - сукупність цифрових даних, взятих з вихідного картографічного матеріалу або фотографії у відповідності з ознаками виділення об’єкта місцевості.

Об’єм стоку - кiлькiсть води, що протікає через даний перерiз рiчки за певний промiжок часу.

Об’єми водосховища - корисний об'єм використовується для регулювання стоку при нормальнiй роботi пiдпірних й iн. споруд. розташований мiж рiвнем мертвого об'єму і нормальним пiдпірним рiвнем. Його ще називають зливною призмою або робочим об'ємом; мертвий о. в. - об'єм нижче рiвня мертвого об'єму; повний о. в. при заданому HПР дорiвнює сумi корисного і мертвого об'ємiв; форсований об'єм - об'єм води, розташований вище нормального пiдпiрного рiвня, його називають ще резервним об'ємом. Використовується для трансформацiї паводкiв і повеней.

Об’ємна маса - вагове визначення в г/см грунту в природному його стані (разом з порами, тріщинами). залежить від структури, щільності, мінералогічного складу, вмісту перегною. Гумусові горизонти мають завжди меншу об’ємну масу, ніж нижчі горизонти та порода.

Обвал - вiддiлення вiд схилу бiльш чи менш крупної маси гiрських порiд, їх перекидання i обвалювання вниз частково шляхом вiльного падiння, частково шляхом вдаряння об схил i вiдбивання, перекочування по схилу і т.п.

Обласне управління земельних ресурсів - місцевий державний орган, підпорядкований Держкомзему, в межах своєї компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території області.

Облік житлового фонду - отримання даних про його кількісний і якісний стан, категорії власності, а також кількість проживаючих громадян.

Облік ресурсів - натуральне вираження кількості та якості природних ресурсів.

Обмеження права власності на нерухомість (ПВН) - може бути обмежене різними причинами, здебільшого політичними. Держава часто може висувати обмеження щодо купівлі та продажу земель, гарантуючи їх використання у прямому призначенні. Право на нерухомість має бути захищене відповідною процедурою, щоб не допускати придбання нерухомої власності особами, які не мають на меті серйозно використовувати придбану нерухомість. Є багато причин для обмеження прав на передачу нерухомої власності.

Обмежувальні права - права третіх юридичних чи фізичних осіб, що обмежують право власника щодо користування та розпорядження об'єктами власності

Обмінний формат даних - встановлюється при організації обміну цифрової інформації про місцевість між підсистемами автоматизованої картографічної системи. DXF - графічний формат САПР AutoCAD; DLG/DEM - формати геологічної зйомки США.

Оборотні засоби - включають грошову готівку і активи, які в процесі виробництва повинні перетворитись в гроші у найближчому майбутньому. Грошова готівка - це банкноти і монети в касі фірми і кошти, що знаходяться на депозиті в банку.

Обробка даних автономна - автоматизована обробка даних, яка здійснюється периферійними обчислювальними пристроями незалежно від центральної ЕОМ.

Обробка даних в реальному масштабі часу - автоматизована обробка даних в процесі протікання події.

Обтяження - право на власність включаючи право на заставу, оренду, обмеження, обов'язково по договору, рішення суду про передачу прав і інші встановлені законодавством права.

Оновлення земельного кадастру - внесення в земельно - кадастрові документи змін, які виявленні в процесі використання земель після проведення їх інвентаризації.

Оновлення планів і карт – приведення змісту застарілих планів і карт у відповідність з сучасним станом місцевості. Оновлення виконується, як правило, з використанням аерознімків, при цьому об’єкти, які з’явилися на місцевості після видання карти (плану), що оновлюється, наносять на неї, а об’єкти, які зникли, забирають. З оновлених оригіналів друкується новий тираж карт (планів); карти (плани) попередніх видань із обігу вилучаються.

Операції “своп” - (англ. Swap) - угода по купівлі (продажу) якого-небудь активу на умовах негайної поставки (угода “своп”) з одночасним укладенням зворотної угоди на певний строк. Існують різні види О. с., наприклад, валютні, процентні та ін.

Операції валютні - угоди по купівлі і продажу іноземних банкнот, казначейських білетів, монет і платіжних документів, виписаних в іноземних валютах (чеків, векселів, телеграфних та поштових переказів, акредитивів тощо).

Операції із землею - процедура в процесі якої встановлюються, змінюються, припиняються права власності на земельну ділянку.

Операції на відкритому ринку - система дій, проводжуваних центральною банківською системою з метою регулювання грошового обертання в країні. Виступають одним з засобів антиінфляційного регулювання.

Операційна система - загальна назва програм і програмних комплексів, які розширюють функціональні можливості комп'ютера.

Оптимальний ландшафт - ландшафт, структура і функції якого максимально відповідають можливостям і потребам нормального, збалансованого розвитку окремих його компонентів або ж визначеним цілям його використання. В деяких випадках зі сторони людини застосовуються дії, що безпосередньо направлені на оптимізацію ландшафту.

Оптимізація ландшафту - комплекс заходів по збереженню або модифікації існуючих і формування нових зв’язків між різними складовими ландшафту в цілях раціонального його використання, збереження корисних властивостей (природних ресурсів) ландшафту і попередження можливої їх втрати встановлення максимально повної відповідності природного потенціалу ландшафту соціально - економічними функціями, що задаються йому людиною. В оптимізації техногенних ландшафтів головне місце займає ціленаправлене відтворення або реконструкція природно - техногенних комплексів, що забезпечує відновлення і підвищення їх продуктивності, природоохоронної, господарської, санітарно - оздоровчої і естетичної цінності, один з основних заходів в ній - рекультивація земель.

Оптимізація навколишнього середовища - система заходів по приведенню навколишнього середовища у стан, який найбільше відповідає потребам життя і діяльності людини.

Оптимум екологічний - умови, в яких найкраща життєвість води (пристосованість до екологічних факторів, здатність до розмноження, перевага у міжвидових відносинах тощо).

Оптичні квантові генератори (лазери) - джерела оптичного випромінювання з унікальними властивостями. Принцип роботи о.к.г. базується на явищі вимушеного випромінювання активної речовини. В залежності від агрегатного стану активної речовини (тверде тіло, рідина, газ, напівпровідник) о.к.г. поділяють на твердотільні, рідинні, газові і напівпровідникові. Лазерне випромінювання монохроматичне, когерентне, поляризоване, має невеликий кут розбіжності і, як наслідок, велику спектральну потужність. Завдяки таким властивостям о.к.г. знайшли широке застосування в геодезичному приладобудуванні. Прилади в яких використовуються о.к.г., називають лазерні геодезичні прилади. Використання о.к.г. в геодезичному виробництві дозволяє збільшити радіус дії приладу, досягнути вищої точності вимірів, автоматизувати процес вимірів, що підвищує продуктивність праці. (див. лазери).

Опускання суходолу - процес пониження континентiв i їх окремих частин вiдносно рiвня океану, що спричинюється тектонiчними рухами.

Опціон - 1) угода з премією - особливий вид біржових операцій з обмеженим, порівняно із звичайними ф’ючерсними угодами, ризиком; 2) договірне зобов’язання купити чи продати певний вид цінностей або фінансових прав за встановленою у момент укладання угоди ціною у межах узгодженого періоду часу.

Організація баз картографічних даних (БДК) - процес проектування бази картографічних даних в автоматизованій картографії, тобто приведення (формалізація) картографічної інформації до вигляду, що придатний для її оброблення і зберігання на автоматичних комплексах. Формування БДК починають шляхом безпосереднього цифрування вже існуючої вихідної інформації про об’єкти і явища на земній поверхні та інших планетах. При побудові БД використовується ієрархічна структура пам’яті: найнижчий рівень - запис, набір записів - наступний рівень, третій рівень - масив або файл. Найвищий рівень - система файлів, що має назву “ТОМ”.

Організація файла – 1) організація логічних записів у файлі; 2) організація фізичних записів у наборі даних, яка відповідає певному файлу.

Органічні акумулятивні (Но) – горизонти, які лежать на поверхні грунту і являють собою в певній мірі розкладений лісовий опад (лісова підстилка) або рештки трав’яної рослинності (степової).

Оренда - добровільні договірні відносини між суб'єктами підприємницької діяльності згідно з якими власник (орендодавець) землі або інших природних ресурсів, майна передає право користування ними іншому суб'єкту (орендарю) на певний строк і на платній основі.

Оренда землі - строкове і платне володіння, користування землею, засноване на угоді.

Орендна плата - винагорода, яка стягується орендодавцем з орендаря за право тимчасового користування майном.

Орендатор - трудовий колектив або особа, які тимчасово і на договірних умовах набувають право власника майна, землі, підприємства, за що вносять орендну плату.

Орієнтування за картою – визначення свого місцеположення шляхом розпізнання навколишніх місцевих предметів, рельєфу, відображених на карті.

Орографія - розділ геоморфології, змістом якої є описання і класифікація форм земної поверхні.

Ортзандові ( R ) - горизонти, які складаються із зцементованого окисами заліза піску. Вони червоного кольору і, як правило, щільні, безструктурні.

Ортштейнові ( Rq ) - горизонти, збагачені глиною, півтораокисами, гемми кремнію, тверді (оруднені), червоно - коричневі.

Осипання (утворення осипу) - вiддiлення вiд схилу, скочування і падіння уламків гірських порід, дерев, щебеню. Осип - нагромадження продуктiв осипання бiля пiдошви схилу.

Осідання грунту – явище, протилежне набуханню, і означає, що грунтова маса при втраті води або внаслідок навантаження на неї втрачає свій об’єм, у результаті грунт осідає.

Осідання поверхні відвалу - внаслідок ущільнення маси гірничих порід.

Основна будівля - серед інших будівель головна за капітальністю побудови (зведення), архітектурними ознаками і за своїм призначенням. На одній земельній ділянці може бути лише одна основна будівля.

Основні виробничі засоби - активи, не призначені для продажу, що споживаються заново для виробництва продукції. До цієї категорії відносять землю, будови, машини, обладнання, меблі, автомобілі, пристосування тощо.

Основні розділи ліцензійної угоди – 1) заголовок; 2) преамбула; 3) визначення; 4) предмет договору; 5) технічна документація; 6) гарантії і відповідальність; 7) технічне сприяння.; 8) платежі; 9) збірні податки; 10) удосконалення і зміни; 11) Забезпечення конфіденційності; 12) захист патентних прав; 13) реклама; 14) термін дії договору і умови його розірвання; 15) наслідки закінчення терміну дії угоди або її припинення; 16) арбітраж, інші умови; 17) додаток. Кількість статей ліцензійної угоди може бути збільшена.

Особливі міські зони - центр, житлова, промислова та ін.

Охорона вод і водних об’єктів. Усі води і водні об’єкти підлягають охороні від забруднення, обміління та дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель тощо. Згідно з Водним кодексом України забороняється скидати у водні об’єкти виробничі, побутові, радіоактивні і інші відходи та сміття. Забороняється забруднення поверхні водозборів, льодового покриву, прибережних зон усіх водних об’єктів, а також морів, їх заток і лиманів.

Охорона грунтів - система заходів (адміністративних, технологічних, нормативних, правових, санітарно - гігієнічних) по збереженню і відтворенню цілісності та еколого - ландшафтних функцій грунтового покриву, біопродуктивності (родючості) грунтів, захисту їх від забруднення і деградації.

Охорона земель - система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого вилучення їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливих, антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Охорона ландшафтів - система технічних, адміністративно - правових, економічних, біотехнічних, просвітницьких і інших заходів по збереженню ресурсовідновлюючих, середовищеутворюючих і соціально - економічних функцій ландшафтів. Включає ландшафтне планування, поліпшення, рекультивацію і оптимізацію ландшафтів, контроль за додержанням режиму використання і догляду за ними, попередження руйнування, забруднення ландшафтів, введення заповідного режиму на ділянках особливо цінних ландшафтів і інші заходи.

Охорона підземних вод - Згідно з Водним кодексом України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, а особливо ті , що експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод.

Охорона природного середовища - комплекс міжнародних та регіональних адміністративно - господарських, соціально - політичних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення фізичних, хімічних та біологічних параметрів раціонального функціонування природних систем в межах необхідних для збереження оптимального стану навколишнього середовища.

Оцінка - статистична характеристика, призначена для визначення невідомого значення деякого параметра сукупності.

Оцінка експертна - кількісна або порядкова оцінка процесів чи явищ, які не підлягають безпосереднім вимірюванням; при оцінці беруться до уваги судження спеціалістів.

Оцінка ефективна - оцінка параметра, яка містить найменшу дисперсію серед усіх оцінок; має мінімальну випадкову похибку і є найбільш точною.

Оцінка земель якісна - облік земель за якістю, містить їх характеристику за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам’янистістю, засоленістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації с.-г., так і техногенними, включаючи радіонуклідне.

Оцінка земель - висновок про стан природної і народногосподарської цінності земель, що заснована на визначенні і співставленні показників, які характеризують родючість грунтів, природно - кліматичні умови і економічний потенціал земельних ділянок. Є основою для складання земельного кадастру, наукового обгрунтування заходів щодо раціонального використання, охорони і поліпшення земель, диференційного планування виробництва сільськогосподарської продукції.

Оцінка конфігурації супутників - виконується кожним приймачем під час спостережень. Ідеальною конфігурацією супутників є така, при якій один з них знаходиться в зеніті, а три інші розташовані поблизу до зеніту і утворюють рівносторонній трикутник.

Оцінка незміщена (незсунена) - оцінка параметра для якої відсутня систематична похибка (її математичне сподівання дорівнює нулю).

Оцінка нерухомого майна - процес визначення відповідального виду вартості (ринкової, балансової, залишкової).

Оцінка порядкова - з використанням порядкових шкал (шкал ранжування).

Оцінка похибки вимірювання - алгебраїчна різниця між результатом вимірювання та дійсним значенням вимірюваної фізичної величини.

Оцінювач - юридична чи фізична особа, яка має відповідну кваліфікацію та право (спеціальний дозвіл) на проведення робіт з оцінки.

 

П

Падіння - рiзниця вiдмiток поверхнi води на кiнцях дiлянки рiчки.

Пайовий майновий фонд - вартість активів колективного сільськогосподарського підприємства, зменшених на розмір кредиторської заборгованості, на вартість об'єктів соціальної сфери.

Пакет прикладних програм (ППП) - комплект програм, об’єднаних за принципом класу розв’язання з його допомогою прикладних задач.

Палетка - прозора пластинка, виготовлена із целюлоїду чи органічного скла, або калька з нанесеною на неї мережею ліній, які утворюють комірки квадратної, прямокутної чи трапецевидної форми. Використовується для вимірювання площ на топографічних картах і планах.

Пасовищна ерозія - змив і розмив грунту, викликаний послабленням дернового покриву внаслідок непомірного випасу. Розвивається в основному на схилах долин і балок. Результат спільної дії скотарства і землеробства в районах інтенсивно розорюваних земель, а також і недостатнього застосування протиерозійних заходів по затриманню стоку на водозбірній площі.

Паспорт цифрової карти - ідентифікатор цифрової карти, який являє собою набір службової довідкової інформації, записаної у встановлених структурах і кодах.

Паювання - процес персоніфікації колективної форми власності. В результаті паювання визначається майновий пай, який може мати грошову (вартісну) форму.

Перевезення і страхові платежі - добазова умова поставки згідно з якою експортер повинен за свій рахунок застрахувати товар і передати покупцеві разом з документами, куди входить страховий поліс або інше свідоцтво про страхування. Імпортер в разі пошкодження товару може вимагати компенсацію втрат у транспортувальника, але в більшості імпортери отримують компенсації від страхових компаній.

Перевідний вексель втрат - форма зобов’язання для фірмового кредиту (поряд з простим векселем, відкритим рахунком, простим борговим зобов’язанням). Він виставляється кредитором на боржника, при цьому акцепт виконується боржником після поставок обладнання, машин тощо. В суму векселя втілюють також проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому в контракті. Перевідний вексель - письмовий документ-наказ векселедавця (експортера) платіжнику (імпортеру) сплатити йому або третій особі зазначену втраті суму у визначений термін.

Перевірка – 1) сукупність експериментальних операцій, які дають можливість оцінити метрологічну налагодженість приладу; 2) визначення органом метрологічної служби метрологічних характеристик засобів вимірювання і встановлення їх придатності до застосування на основі результатів контролю відповідності метрологічних характеристик встановленим вимогам.

Переробка берегів водосховищ - руйнування берегового схилу i вироблення нового профiлю рiвноваги пiд дiєю абразiї, що викликана течiями, вiтровими i судновими хвилями.

Перетворення ландшафту - антропогенна система заходів по ціленаправленому переведенні ландшафту в стан, що задовільняє конкретні запити суспільства. В багатьох випадках супроводжується докорінною перебудовою ландшафту. Один із основних засобів перетворення - меліорація ландшафту.

Перетворення природи - антропогенна зміна сформованої екологічної рівноваги для підвищення біологічної або господарської продуктивності природних комплексів.

Переформування відвалів - роботи по зміні форм відвалів з метою створення сприятливих умов для подальшого освоєння, в тому числі попередження самозагоряння.

Перехідні ( НІ, Ір і ін.) - горизонти, які поєднують в однаковій мірі ознаки суміжних горизонтів і позначаються їх символами.

Перигей – найближча до Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі.

Першокласні векселі - засвідчені зобов’язанням провідних фірм з гарантованою платоспроможністю.

Питома вага - вага твердої фази грунту при суцільному заповненні нею всієї одиниці об’єму. Величина його залежить від мінералогічного складу грунту і вмісту в ньому органічної речовини. Чим більше перегною в грунті, тим менша його питома вага.

Під фізичним зносом конструктивного елемента і будівлі в цілому мають на увазі погіршення технічного стану (втрата експлуатаційних, механічних і інших якостей), в результаті чого відбувається відповідна втрата їх вартості.

Підготовчий або проектно - вишукувальний етап - включає обстеження і типизацію зруйнованих земель, вивчення властивостей порід і їх класифікацію за придатністю для біологічної рекультивації, визначення напрямків і методів рекультивації, складання техніко - економічного обгрунтування (ТЕО) і техно-робочих проектів з рекультивації.

Підземна ерозія - руйнування грунту, спричинене діяльністю підземних вод. З’являється поблизу бровок ярів і балок, укріплень військового часу, в западинах і т.д. Найбільший розвиток одержала в зоні розповсюдження вапняку і лесових відкладів. Щоб попередити утворення підземної ерозії, необхідно проводити заходи по регулюванню поверхневого стоку.

Підземна розробка - спосіб добування корисних копалин при якому підготовка родовища і видобуток корисної сировини здійснюється під землю.

Підземні води - знаходяться у верхній частині земної кори і залягають нижче поверхні Землі. За умовами залягання виділяють П.в.: верхові ґрунтові, міжпластові, карстові і тріщинні. Верхові П.в. залягають на невеликій глибині (до 1,0 – 2,0м) в зоні вільного проникнення повітря, збираються над лінзами водонепроникних порід. Ґрунтові П.в. залягають постійним водоносним горизонтом на першому від поверхні водонепроникному шарі, заповнюючи водоносний горизонт (шар пухких чи тріщинуватих гірських порід). Г.в. тісно пов'язані з поверхневими водами (ріками, озерами, водосховищами) і змінюють свій рівень в залежності від зміни їх рівня. Міжпластові П.в. знаходяться між водотривкими шарами. Міжпластові води, що знаходяться під напором, називаються напірними або артезіанськими. Карстові П.в. залягають в карстових пустотах, утворених за рахунок розчинення і вилужування гірських порід. Тріщинні П.в. заповнюють тріщини в гірських породах і можуть бути як напірними, так і безнапірними.

Підприємець - фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, тобто ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність з метою отримання прибутку без створення юридичної особи і зареєстрована як підприємець у встановленому законом порядку.

Підприємництво - самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково - дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь - якої організаційно - правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Підсистема збору даних на виробництві - використовується фірмами Японії, де щоденно фіксують відомості з кожної технологічної операції і зводять їх в місячні виробничі показники. Ці дані включають: обсяг виробництва, операційний час, час переналадки обладнання та оснащення, час простою машин та агрегатів, число робочих ходів і оборотів шпінделя верстатів. Порівнюють ці відомості з місячним планом і виявляють відхилення. Якщо такі відхилення є значними і призвели до збитків, їх усувають.

Підстилаюча порода ( Д ) - залягає нижче грунтоутворювальної породи.

Підтверджений акредитив - форма акредитива, що несе відповідальність за платежі банком, в якому відкритий акредитив. Якщо акредитив безвідкликаний і підтверджений, безвідповідальність перед експортером несуть банк, що відкрив акредитив, і банк, що його підтвердив. Банки на умовах взаємності можуть домовлятись про покриття в міру виконання умов акредитування.

Підтип грунтів - грунт в межах типу, який якісно відрізняється за вираженістю основного процесу грунтоутворення (напр., чорнозем опідзолений, вилужений, звичайний, карбонатний і ін.).

Підтримання постійної кількості замовлень на виробництво товарів шляхом зміни нормативного часу циклу операції. Застосовується в Японії через комп’ютерну систему. Черговість виконання замовлення визначає керівник середньої ланки цеху. Фірми свою виробничу діяльність ведуть через замовлення споживачів. Постійні замовлення зменшують виробничі запаси, котрі є причиною збитків, не вимагають складів і обладнання для зберігання. При значних замовленнях нормативний час скорочується, збільшується кількість працюючих.

Піксель - найменший елемент поверхні візуалізації, якому належним чином можуть бути задані колір, інтенсивність та інші характеристики зображення.

Планіметр – прилад для визначення на плані або карті площі ділянки місцевості. Відносна помилка визначення площі за планіметром залежить від її розмірів, при збільшенні площі вона зменшується. Граничне значення відносної помилки не перевищує 1/400.

План (карта) землекористування - графічний документ, що служить основою для обліку земель і реєстрації земельних ділянок.

План лісонасаджень - складають на основі планшетів і топографічних карт великих масштабів. На план наносять усі ліси лісництва (лісгоспу). Окремі лісові ділянки замальовують умовними кольорами і тонами в залежності від виду і віку деревної породи, яка переважає. Масштаб 1:25 000.

Планувальні роботи - роботи з вирівнювання поверхні зруйнованих земель, виположення відкосів, відвалів, бортів кар’єру для їх подальшого використання.

Планшет – лист цупкого білого паперу, наклеєний на жорстку основу і призначений для виконання на ньому топографічного знімання. Планшет, на якому нанесені рамки аркуша карти, геодезичні пункти, координатна сітка і виконане зарамочне оформлення, називають зйомочною трапецією або просто трапецією.

Пластичність - здатність грунту у вологому стані набувати й зберігати надану йому форму.

Пластичність ландшафту - здатність ландшафту змінюватися, зберігаючи при цьому основні характеристики, незважаючи на дію зовнішніх факторів. Одна із властивостей, що забезпечує стійкість ландшафту, в тому числі збереження його структури при екстремальних діях. Створює можливість полегшеного господарського освоєння ландшафту або його оптимізації.

Пластичність породи - здатнiсть породи пiд дiєю зовнiшнiх зусиль змiнювати форму без руйнування чи розриву i зберiгати цю форму пiсля усунення дiї зовнiшньої сили.

Плата за земельні ділянки в межах населених пунктів - встановлюється у вигляді середніх ставок податку за 1м2 законом України “Про плату за землю” в залежності від чисельності населення, економічної оцінки території та місцезнаходження ділянки.

Плата з,а землі сільськогосподарського призначення. Середні ставки земельного податку з одного гектара ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей і пасовищ затверджуються за групами грунтів, виходячи із середніх ставок податку і кадастрової оцінки угідь. Порядок визначення ставок земельного податку за групами грунтів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата за землю - здійснюється у вигляді податку або орендної плати, які визначаються виходячи з кадастрової оцінки землі залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки. Власники землі та землекористувачі сплачують податок, за земельні ділянки, надані в оренду, береться орендна плата. Середні ставки земельного податку встановлюються Верховною Радою України.

Платформи - основний елемент структури континентiв, що протиставляється геосиклiналям і вiдрiзняється вiд них істотно спокiйнiшим тектонiчним режимом. В сучасному рельєфi П. переважно вираженi материковими рiвнинами i шельфовими морями. Гравiтацiйнi аномалiї в межах П. невеликi за амплiтудою i градiєнтом. Сейсмiчна активнiсть понижена в порiвняннi з геосинклiналями. В межах П. видiляють щити i плити. Цi ознаки притаманні континентальним П., якi характеризуються великою товщиною земної кори i наявністю в нiй "гранiтного" шару. Крiм цих П., видiляються океанiчнi П., для яких характерний плоский рельєф. Земна кора невеликої товщини (5-7 км), в її складi вiдсутнiй "гранiтний" шар.

Плоский файл - структура для зберігання даних в комп’ютерній системі, у якій кожний запис у файл має однакові елементи даних або поля. Переважно одне поле позначається як “ключ”, який використовується комп’ютерними програмами для розміщення певного запису чи набору записів або для сортування всього файла в певному порядку.

Площа водозбору – площа поверхні водозбору, куди стікають опади.

Площа водосховища - площа акваторiї, яка визначається планiметром або за допомогою палетки i прив'язується до певного рiвня води.

Площа живого перерізу - та частина площi водного перерiзу русла, де швидкостi течiї бiльшi вiд чутливостi приладу, яким їх вимiрюють. Площа мертвих просторiв - це та частина площi водного перерiзу русла, в якiй течiї вiдсутнi. Основними морфометричними елементами живого перерiзу є площа i його ширина, змочений периметр та середня глибина.

Плужна підошва - ущільнений верхній шар підорного горизонту, який утворюється в результаті стискування під час систематичної оранки на однакову глибину.

Поверхнева (схилова) ерозія - руйнування і змив поверхневого шару грунту стікаючими водами. Призводить до формування на схилах грунтів різного ступеня змиву: слабо - , середньо -, сильнозмитих і дуже сильнозмитих, які відрізняються від незмитих більш низькою родючістю.

Поверхнева ерозія грунтів - площинна ерозія грунтів - порівняно рівномірний змив верхніх найбільш родючих горизонтів водними потоками. Проявляється переважно на ріллі. Веде до збіднення грунтів гумусом і поживними речовинами. При певних умовах мікро - і мезорельєфу трансформується в лінійну ерозію. Мінімальна або відсутня на ділянках, зайнятих багаторічною трав’янистою рослинністю.

Поверхневий (рідкий) стік - переміщення води атмосферних опадів по нахиленій поверхні суші в балки, ріки, відтак моря, океани або в безстічні озера. Розрізняють схиловий і русловий поверхневий стік. Є основним фактором розвитку ерозійних процесів на схилових землях.

Поверхневий змив - руйнування і виведення верхнього шару грунту під дією води, що стікає по схилу суцільним потоком або по змінюваних мікроруслах. На інтенсивність поверхневого змиву істотно впливає крутизна, довжина і форма схилів, протиерозійна стійкість схилових грунтів, їх гранулометричний склад, ступінь покриття схилу рослинністю. Поверхневий змив деколи призводить до розвитку лінійних форм розмиву - розмоїн, промоїн, мікроулоговин, ярів. Для боротьби з поверхневим змивом розроблена система протиерозійних заходів.

Поверховість - житлового будинку визначають за кількостю надземних поверхів.

Поглинання - явище зменшення енергiї сейсмiчних коливань в процесi внутрiшнього тертя i розсiювання на рiзних неоднорiдностях i межах Землi.

Поздовжній профіль ріки - крива (ламана лiнiя), яка показує змiну висоти дна і поверхнi рiки в мiру вiддалення вiд витоку до гирла.

Податки - обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи згідно з законом.

Поживний режим грунту - наявність у грунті в доступній формі поживних речовин, необхідних для росту і розвитку культурних рослин і мікрофлори. Виділяють в поживному режимі макроелементи - азот, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо і ін., а також мікроелементи - цинк, бром, марганець, мідь, молібден, ванадій, свинець і ін.

Показник заломлення атмосфери - при переході променя ЕМХ через межу розподілу двох прозорих середовищ з різною густиною він заломлюється, а також змінює швидкість розповсюдження згідно із залежністю: sina / sinb = V1 / V2 = n, де: n - відносний показник заломлення, a , b відповідно кути падіння і заломлення (кут між падаючим (заломленим) променем і перпендикуляром до межі розподілу середовищ), V1, V2 - швидкість розповсюдження падаючого і заломленого променів. П.з. середовища відносно вакууму називається абсолютним показником заломлення. Числове значення п.з.а. залежить від температури, тиску, вологості, навколишнього середовища, а також від довжини хвилі l і несучих коливань. Залежність n від l називають дисперсією середовища, яку необхідно враховувати для ЕМХ оптичного діапазону (для радіодіапазону дисперсією можна знехтувати).

П.з.а. для ЕМХ оптичного діапазону по виміряних значеннях метеоелементів біля прийомопередавача і відбивача визначають за формулами Баррелла і Сірса з відносною помилкою 1…2× 10-6, а радіодіапазону - Фрума і Ессена з відносною помилкою 3…5 × 10-6. Використовуючи двохвилеві світловіддалеміри, можна визначити середньоінтегральне значення п.з.а. (так званий дисперсійний метод, суть якого полягає у визначенні різниці оптичних шляхів променів з різною довжиною несучих коливань) з відносною помилкою до 1 × 10-7.

Полігонізація - функція просторового аналізу, яка створює багатокутники на карті з атрибутів об’єктів на основі певних просторових чи статистичних критеріїв.

Полігонометрія - метод визначення положення геодезичних пунктів шляхом прокладання на місцевості ламаної лінії - полігонометричного ходу або системи зв’язаних між собою ламаних ліній - полігонометричної мережі, в яких вимірюються всі кути і лінії.

Положення про порядок ведення державного земельного кадастру - офіційний документ, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 12.01.1993 р. № 15. Положення складається із трьох розділів: загальні положення; облік кількості та якості земель; звіти про кількість та якість земель. В першому розділі визначено зміст земельного кадастру та його виконавців. Головними суб’єктами оцінки земельного кадастру є Держкомзем України та органи місцевого самоврядування. Другий розділ регламентує порядок ведення і документального оформлення обліку земель та їх економічної оцінки. Третій розділ визначає порядок складання звітних даних та їх зміст.

Помилка абсолютна - різниця між виміряним L і точним X значенням будь-якої величини, = L - X. П.а. - величина алгебраїчна, її не слід плутати з “абсолютним (арифметичним) значенням помилки”.

Помилка відносна - відношення помилки будь-якої величини L до самої величини; / L = 1× ( L / ) = 100× / L (%). П.в. застосовується у випадках, коли величина помилки залежить від розмірів величини, яка вимірюється.

Помилка гранична - найбільше значення випадкової помилки, якої вона може досягти в даних умовах. Питання про величину граничної помилки не має точного теоретичного вирішення. Раніше практично граничну помилку rp приймали в три рази більшою, ніж середня квадратична помилка, rp = 3m, зараз користуються таким співвідношенням цих помилок: rp = 2.5m або навіть rp = 2m.

Помилка заокруглення - випадкова помилка, яка виникає внаслідок заокруглення чисел при обчисленнях або вимірюваннях. Наприклад, число 1,2, отримане в результаті заокруглення числа 1.24, буде мати помилку заокруглення, яка дорівнює 1,2 – 1,24 = -0,04.

Помилка ймовірна - значення випадкової помилки по відношенню до якого помилки менші від цього значення за абсолютною величиною зустрічаються так само часто, як і помилки більші від нього.

Помилка ймовірніша - різниця між результатом вимірювання і остаточним значенням величини, знайденим згідно з принципом найменших квадратів. При обробці ряду рівноточних вимірів ймовірніші помилки окремих результатів знаходяться як різниці між цими результатами та середнім арифметичним з них.

Помилка нормована - відношення ti величини випадкової помилки i до середньої квадратичної помилки m; ti = i / m.

Помилка одиниці ваги - коротка назва середньої квадратичної помилки результату, вага якого прийнята за одиницю. Якщо р - вага результату, встановлена незалежно від середньої квадратичної помилки m цього результату, то середня квадратична помилка одиниці ваги m може бути знайдена за формулою: m = m .

Помилка середня - значення помилки, яке дорівнює середньому арифметичному із абсолютних величин випадкових помилок i ряду рівноточних вимірів cp= [ || ] / n. Співвідношення між середньою cp і середньою квадратичною помилкою m виражається формулою: m = 1,25 cp.

Помилка середня квадратична - основний критерій точності вимірювань. Для ряду рівноточних вимірювань з істинними помилками 1, 2,..., n середня квадратична помилка m одного вимірювання обчислюється за формулою Гаусса:

.

За ймовірнішими помилками v1, v2, ... ,vn ряду рівноточних вимірів середня квадратична помилка m окремого вимірювання знаходиться за формулою Беселя:

.

Середнє квадратичне значення n m похибки самої середньої квадратичної помилки залежить від кількості вимірювань n:

n m = .

Величина n m характеризує надійність міркування про точність вимірювань. Середня квадратична помилка середнього арифметичного з n рівноточних вимірювань.

M = = .

Середня квадратична помилка my функції загального вигляду y = f (x1,x2,...,xn) від багатьох незалежних величин xi обчислюється за формулою:

де: - часткова похідна функції f за аргументом xi; - середня квадратична помилка величини xi.

Помилки випадкові - виникають внаслідок малих змін (коливань) частин приладу, середовища тощо, що рівнозначно та незалежно одне від одного впливають на результати вимірювань. Величина і знак помилки кожного виміру випадкові. Ряди випадкових помилок рівноточних вимірювань підлягають закону нормального розподілу помилок і мають властивість компенсації: середнє арифметичне з них при зростанні кількості вимірювань наближається до нуля.

Помилки систематичні - виникають у випадках, коли деякі доданки, які утворюють в сумі загальну помилку вимірювання, мають не випадковий, а певний знак і певну абсолютну величину. Вигляд функції, по якій та чи інша систематична помилка входить в результат вимірювання, залежить від джерела її виникнення. П.с. підлягають виявленню та виключенню з результатів вимірювань шляхом введення поправок або відповідно розробленими способами вимірювань.

Поперечний переріз русла - площина, перпендикулярна до напрямку течiї потоку й обмежена знизу дном, з бокiв - ухилами русла, зверху - лiнiєю горизонту води.

Поправка – 1) доповнення, яке змінює що-небудь; 2) значення фізичної величини, яке алгебраїчно додається до виправленого результату вимірів з метою уникнення (компенсації) систематичної помилки; дорівнює систематичній помилці, але з оберненим знаком.

Поправки до результатів світловіддалемірних вимірів - результат виміру довжини лінії за допомогою світловіддалеміра між двома пунктами виправляють метеорологічною і геометричною поправками. Метеорологічна поправка d мет - враховує відмінності реальних метеорологічних параметрів (температура, тиск, вологість) під час виміру довжини лінії від стандартних. d мет можна визначити за формулами, спеціальними таблицями або номограмою, які додаються до комплекту документації конкретного світловіддалеміра. Якщо світловіддалемір не термостатований - враховують також температурну поправку за зміну частоти d f. Геометричну поправку враховують при позацентровому розміщенні прийомопередавача і відбивача під час вимірів (див. “Приведення відстані до центрів пунктів”). Сума вказаних вище поправок, а також приладової і циклічної поправок з результатом виміру світловіддалеміром дає значення похилої довжини лінії Sпох , виправлене поправками і приведене до центрів пунктів.

Пористість грунту - загальний або сумарний об’єм всіх пор і проміжків між механічними елементами і структурними агрегатами грунту.

Поруватість породи - сумарний об'єм всiх пор в одиницi об'єму породи незалежно вiд їх величини, заповнення i характеру взаємозв'язку.

Посереднє визначення фазових домірів - використовуюють у світловіддалемірах другого і третього поколінь, щоб можна було фазові вимірювання виконувати на близьких частотах, завдяки чому скорочується кількість вузлів віддалеміра. П.в.ф.д. дає можливість визначити фазові доміри на низьких частотах, яких нема у віддалемірі.

Поставка зі сплатою мита - умова поставки, коли експортери несуть відповідальність і витрати за доставку товару до місця, зазначеного імпортером – на склад, завод, будівельний майданчик, отриманих експортером імпортних ліцензій, виконання митних процедур з обох боків кордону, сплати мита та інших податків і стягнень, пов’язаних з поставкою товарів. Експортер несе всі ризики у випадку пошкодження або втрат товару. Ризики передають покупцеві ті документи, які необхідні для отримання товару від транспортувальника.

Постійне користування землею - землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно - будівельним і дачно - будівельним кооперативам; спільним підприємствам з участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб; підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Потенціал ландшафту - міра можливої участі ландшафту в задоволенні потреб суспільства; господарських, рекреаційних, екологічних, ресурсних, науково - пізнавальних і т. д.

Потенційно родючі породи - гірничі породи, які мають обмежено сприятливі для росту й розвитку рослинності фізичні і хімічні властивості.

Похибка вимірювального приладу абсолютна - похибка вимірювання приладу, яка є різницею між показами приладу та істинними значеннями виміряної величини; виражається в одиницях виміряної величини.

Похибка відліку - похибка результату вимірювання, зумовлена не досить точним відрахуванням показів засобів вимірювання.

Похибка засобу вимірювання адативна - складова систематичної похибки засобу вимірювання, однакова для всіх діапазонів вимірювань і незалежна від значення величини, яка відповідає вхідному вимірювальному сигналу.

Похибка засобу вимірювання мультиплікативна - складова систематична похибки засобу вимірювання, яка змінюється пропорційно значенню виміряної величини.

Похибка передачі розміру одиниці - похибка результатів вимірювання, отримана при передачі розміру одиниці (містить не виключені систематичні похибки, випадкові похибки методу і засобів передачі розміру одиниці).

Похибка результату вимірювання випадкова - складова похибка результату вимірювання, яка змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини.

Похибка результату вимірювання відносна - похибка результату вимірювання, що являє собою відношення абсолютної похибки вимірювання до істинного значення вимірюваної фізичної величини і виражається в частках значення вимірюваної величини або у відсотках.

Похибка результату вимірювання гранична - максимальне значення похибки результату вимірювання з врахуванням знаку при заданій надійній ймовірності.

Похибка результату вимірювання систематична - складова похибка результату вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини.

Початкова (стартова) ціна – з якої починаються торги під час продажу об'єкта.

Право власності - правова категорія, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють відносини власності. В Україні дані відносини регулюються законом “Про власність” від 7 лютого 1991 р. (Див.: ВВР України № 20 1991 р., ст. 249). Зміст права власності визначається в п.1 ст. 4 Закону. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Сукупність цих правомірностей конкретного суб'єкта дає підставу вважати його власником майна.

Право власності на землю - в Україні регламентується Конституцією України, Земельним кодексом, законами “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про сільськогосподарську кооперацію” та іншими нормативно - правовими актами. У сучасному суспільстві, яке базується на ринковій економіці, земля може бути державною власністю, управлятись органами місцевого самоврядування, належати приватним особам (окремим власникам, фермерам чи корпораціям), а також іншим власникам.

Право користування - право вилучати майно, яке належить власнику, наприклад, обробляти землю і одержувати урожай тощо.

Право комунальної власності - сукупність правових норм, що визначають правові підстави і порядок набуття та реалізації територіальними громадянами та органами місцевого самоврядування права власності на землю, об'єкти права комунальної власності, суб'єкти права комунальної власності на землю, гарантії захисту прав територіальних громад на землю, правові підстави і порядок припинення права власності територіальних громад на землю.

Право на земельну частку - право власності фізичних осіб на землі сільськогосподарських підприємств. Визначене чинним законодавством.

Право на майновий пай - право особи вимагати майно, що входить до пайового майнового фонду колективного сільськогосподарського підприємства.

Право розпорядження - право вирішувати юридичну або фактичну долю майна, тобто подарувати, продати, обміняти, знищити та ін. Власник має право передавати своє майно іншим особам.

Правоустановчий документ - документ, що підтверджує право власності фізичної чи юридичної особи на об'єкт нерухомості.

Прибережні захисні смуги. В межах водоохоронних зон виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються по обох берегах річок та навколо водойм, вздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків, потоків, а також ставків площею до 3 га - 25 м; для середніх річок, водосховищ, а також ставків площею більше 3 га - 50 м; для великих річок, водосховищ і озер – 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, ширина смуги подвоюється. Уздовж морів та навколо заток і лиманів виділяється прибрежна захисна смуга не менше двох кілометрів. Прибережні захисні смуги є природоохоронною зоною з режимом обмеженої господарської діяльності.

Прибудова - частина будівлі, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін, яка є допоміжною по відношенню до будівлі, має з нею одну (або більше) загальну капітальну стіну.

Приватизація землі - передача у приватну власність частини земельного фонду фізичнім чи юридичним особам України згідно з чинним законодавством.

Приватна власність на землю в Україні вперше закріплена у 1992 році в земельному кодексі. Вона має ряд особливостей:

  1. її суб'єктами можуть бути тільки громадини України, іноземні громадяни та особи без громадянства суб'єктами права приватної власності на землі не володіють;
  2. громадяни України мають право на власність земельної ділянки тільки для визначених у Земельному кодексі потреб і не більше максимально встановлених розмірів.

Приведення відстані до центрів пунктів - поправки за позацентрове встановлення віддалеміра і відбивача, які обчислюються за формулами:

,

де: - поправки за центрування віддалеміра і відбивача відповідно; - лінійні елементи приведення на пунктах, які дорівнюють горизонтальному прокладенню віддалі між центрами пунктів і осями центрування приладів відповідно; - кутові елементи центрування, кути з вершинами в точках центрування приладів від напрямку на “свій” пункт за ходом годинникової стрілки до напрямку на інший пункт. Лінійні елементи приведення вимірюють за допомогою лінійки з міліметровими поділками з точністю до 1 мм, кутові - за допомогою транспортира з точністю до 1о. Для підвищення достовірності результатів вимірів елементи центрування визначають двічі: до і після вимірів.

Елементи центрування можна визначити також графічно як відстань від центру пункту до основи перпендикуляра, опущеного від вісі центрування приладу на вимірювану лінію або її продовження. Графічно елементи центрування визначають двічі.

У випадку вимірювання декількох ліній з однієї установки приладу, елементи центрування визначають на кожну лінію окремо.

Приведення довжини лінії на площу в проекції Гаусса - Крюгера - виправлення значення довжини лінії Snox приводять на площину за наступною схемою: визначають абсолютні висотні відмітки пунктів Hnn і HВ. При вимірюванні лінії за допомогою рулетки з точністю до 1 см вимірюють перевищення прийомопередавача іnn і відбивача ів над центрами пунктів. Визначають висотні відмітки кінців лінії:

H1= Hпп + іпп, H2= Hв + ів, а також їх перевищення: h = H1-H2. Обчислюють поправку за нахил лінії: d h = - h2 /2Sпох - h4/8S3 пох . Довжина лінії приведена до горизонту: Sгор = Sпох + d h . Визначають поправку за приведення довжини лінії на поверхню референц – еліпсоїда: d H = - [ Hm Sгор /RA + Sгор 3 /(24 RA2) ] , де: Hm = (H1 + H2 ) /2, RA - середній радіус кривини еліпсоїда вздовж лінії. RA визначають за спеціальними таблицями, для чого потрібно мати азимут лінії та її середню широту. Довжина лінії на поверхні референц - еліпсоїда SH = Sгор + d H. Визначають поправку за приведення лінії на площину: d L = ( ym2 / 2Rm2 + y2 / 24Rm2) × SH, де ym - середня віддаль від осі мередіана, ym = ( y1 + y2 ) /2, Rm - середній радіус кривини референц - еліпсоїда на широті лінії (вибирають за спеціальними таблицями). Довжина лінії на площині в проекції Гаусса – Крюгера: SL = SH + d L .

Приймачі супутникової системи NAVSTAR/GPS - складні електронні прилади, які обладнані мікро-ЕОМ та внутрішньою пам’яттю. приймають коливання декількох супутників, встановлюють, яке з них є від якого супутника, визначають доплерівську зміну частоти прийнятих коливань від кожного супутника, проводять їх демодуляцію та виділяють всі коди.

Природний ландшафт - формується або сформувався в процесі природного саморозвитку і не випробуваний прямою перетворювальною діяльністю людини. Інколи П.л. називають природну (фонову) частину будь - якого ландшафту (без елементів матеріальної діяльності людини).

Природні ресурси - земля, її надра, рослинний і тваринний світ, водні запаси, атмосферне повітря разом узяті. Природні ресурси світу розділені між державами. Кожна із держав має своє законодавство, яке регламентує порядок використання її природних ресурсів. Правовий статус природних ресурсів в Україні визначається Законом про охорону навколишнього природного середовища, Земельним кодексом, кодексом про надра, Лісовим кодексом, Законом про тваринний світ, Водним кодексом, Законом про охорону атмосферного повітря та іншими законодавчими актами.

Природно - економічне районування - передбачає виділення земельно - оціночних районів, які характеризуються практичною однорідністю клімату, відносною одноманітністю грунтового покриву, приблизно однаковими економічними умовами ведення господарства.

Природно - кліматичне районування території - враховує такі основні показники: теплозабезпеченість, вологозабезпеченість, ступінь континентальності клімату, умови перезимівлі рослин, особливості природної рослинності, рельєф місцевості, повторюваність несприятливих явищ, які наносять збитки сільському господарству (пилові бурі, градобиття, зливові дощі, повені тощо).

Природно - сільськогосподарська зона - основна одиниця районування, яка характеризується певним балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями грунтоутворення і живлення рослин.

Природно - сільськогосподарська провінція - виділяється в межах зон і характеризується специфічними особливостями грунтового покриву, пов’язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів.

Природно - сільськогосподарське районування - поділ території на основі визначення комплексу найважливіших показників природних умов, які в цілому обумовлюють продуктивність земель і природного середовища.

Природно - сільськогосподарський (агрогрунтовий) район - виділяється як найнижча таксономічна одиниця на докладному вивченні місцевих природних умов (рельєф місцевості, кліматичні умови, грунтоутворювальні породи, структура грунтового покриву, умови зволоження і т.п.).

Природно - сільськогосподарський округ - виділяється в межах провінцій і характеризується добре вираженими геоморфологічними (рельєфними) і гідрологічними особливостями, складом грунтоутворювальних порід, переважаючим типом грунтоутворення, а також і мікро - та мезокліматом.

Природно - сільськогосподарський пояс - вища одиниця районування, характеризується комплексом природних умов, які визначають основний тип сільськогосподарського виробництва і загальні особливості використання земель.

Природно - територіальний комплекс (ПТК) - історично сформована і просторово відокремлена єдність основних взаємодіючих і взаємозумовлених компонентів природи: земної кори, атмосфери, води, рослин, тварин, яка розвивається під провідним впливом земної кори.

Природокористування - сукупність впливів людства на географічну оболонку Землі, що розглядається в комплексі водокористування, землекористування тощо.

Присадибна ділянка - земельна ділянка, на якій розташовані приватний житловий будинок, допоміжні будівлі та город.

Прискорена (антропогенна) ерозія - руйнування грунту і підстилаючих порід поверхневими водами в результаті неправильної дії людини на земну поверхню. Проявляється настільки швидко, що зруйнований грунт не встигає відновлюватися. Інтенсивному прояву прискореної ерозії сприяє обробіток грунту без врахування рельєфу, що призводить до концентрації поверхневого стоку, посіву просапних культур на схилах, неврівноваженого випасу худоби. Інтенсивність розвитку або затухання прискореної ерозії залежить від крутизни і довжини схилу, його форми і експозиції, гранулометричного складу грунту, лісистої території, характеру опадів, інтенсивності сніготаяння. Найбільшого розвитку набула в США, Китаї, Індії, Пакистані і країнах середземномор’я, проявляється також на територіях колишнього СРСР.

Прискорена ерозія грунтів - антропогенна ерозія грунтів - руйнування грунтів і підстилаючих їх материнських порід в результаті неправильної дії людини на земну поверхню. Характеризується перевищенням швидкості руйнування грунтів над темпами грунтоутворення. В кінцевому результаті призводить до зниження родючості грунтів, якості продукції і т.п.

Пристрої виведення картографічної інформації - алфавітно - цифрові друкуючі пристрої; автоматичні координатопографи; креслярські автомати ( графопобудовувачі); сканери; мікрофільмплотери.

Про порядок ведення державного земельного кадастру. Постанова Кабінету Міністрів України (12.01.1993 р. № 15). Постановою затверджено Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, визначено державні установи, які його проводять. Здійснюють інформаційно - методичне забезпечення: міністерство лісового господарства; міністерство у справах будівництва і архітектури; міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; Державний комітет по водному господарству; Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті міністрів, Українська академія аграрних наук. Правову і нормативну базу земельного кадастру забезпечують: Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів, Державний комітет по земельних ресурсах, Державний комітет по водному господарству, Міністерство статистики, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Провалля - впадина, що утворилася при розробці корисних копалин в результаті опускання поверхні землі з суцільним розривом порід.

Прогин - прогнута ділянка поверхні землі, яка утворилась в результаті її опускання без суцільного розриву, що спричинено підземними гірничими виробками або ущільненням насипних порід у відвалах.

Програма ООН з навколишнього середовища - міжнародна програма, присв'ячена найбільш гострим проблемам сучасної екологічної кризи. Розпочата з ініціативи Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища (1972 р.) і за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.).

Програма - формалізований опис алгоритму на основі алгоритмічної мови або системи команд апаратури управління.

Програмне забезпечення (ПЗ) автоматичних картографічних систем (АКС) - має, як правило, три основних комплекси програм: системне програмне забезпечення (СПЗ); базове програмне забезпечення (БПЗ); спеціальне або проблемне програмне забезпечення (ППЗ), що реалізує основні технологічні процеси АКС і базується на інструментальних програмах БПЗ. Система програм для АКС може складатися з таких програм: збирання, редагування та обробки картографічної інформації; креслення; побудови діаграм; відтворення точкових та лінійних знаків; штрихування; рисування горизонталей; обчислення та побудови картографічних проекцій і трансформування картографічного зображення; формування географічного покажчика; побудови картограм; об’ємного зображення.

Програмування динамічне - теорія і методи вирішення багатокрокових задач оптимального управління, які застосовуються до адитивних цільових функцій.

Продаж земельної ділянки за конкурсом - передача права власності на земельну ділянку покупцю, який запропонував найвищу ціну, або за рівних умов найкращі пропозиції щодо забудови даної земельної ділянки.

Продуктивність ландшафту - кількість речовин (в т.ч. біомаси) і енергії, продукованих за деякий час ландшафтом. Характеризує потенціал ландшафту, його ресурсо- і середовищевідтворювальні властивості. Підвищення продуктивності ландшафту - одна із цілей раціонального природокористування і охорони природи.

Променевбирання - здатність грунту вбирати тепло променів. залежить головним чином від забарвлення грунту (світлі грунти вбирають тепла менше, а темні - більше).

Промислові будівлі - призначені для розміщення промислових підприємств, які забезпечують необхідні експлуатаційні вимоги та життєдіяльність людей, зайнятих у виробничому процесі.

Промисловий кадастр - зведення даних про ті чи інші об’єкти промисловості, що вміщують їх якісну і кількісну характеристику, відомості про динаміку відновлення, допустимі норми вилучення.

Проміри глибин - роботи по визначенню рельєфу дна водойм i водотокiв. П.Г. здiйснюються дискретними методами, використовуючи рейки, мiрки, лоти - ручний і механiчний, а також з допомогою профілографів-ехолотів.

Промоїна - ерозійне заглиблення лінійної форми, утворене тимчасовими водотоками на схилах або днищах улоговин, лощин і балок. На відміну від яру промоїна не має виробленого поздовжнього профілю. Є перешкодою для роботи с.-г. техніки. Для підвищення протиерозійної стійкості грунтів, відводу води від вершини промоїни, регулювання стоку на всьому водозборі, промоїни зарівнюють і на їх місці висівають багаторічні трави.

Протиерозійна агротехніка - система агротехнічних заходів обробітку ерозійно небезпечних земель і вирощування на них сільськогосподарських культур. Забезпечується припиненням або попередженням розвитку ерозії грунтів. Протиерозійне значення можуть мати, наприклад, поперечна оранка схилів, безвідвальний обробіток грунтів, загущений посів, лункування, боронування, щілювання і ін. агротехнічні заходи.

Протиерозійна організація території - обгрунтування такого складу, співвідношення і розміщення різних видів сільськогосподарських і інших угідь, які максимально обмежують або виключають розвиток ерозії грунтів. Провідна ланка в системі грунтозахисних заходів, що береться до уваги при розробці проектів землеустрою.

Профіль місцевості – вертикальний перетин рельєфу місцевості. Для побудови профілю на топографічній карті викреслюють пряму, яку потім переносять на окремий аркуш паперу із збереженням масштабу і відмічають на ній точки перетину прямою горизонталей, а також характерних точок рельєфу. Побудовану таким чином лінію називають основою профілю. У всіх відмічених точках перпендикулярно до основи профілю відкладають висоти точок. Отримані точки з’єднують плавною лінією.

Протиерозійні заходи - система заходів попередження ерозії грунтів і боротьба з нею. В числі П.з. протиерозійна організація території, заборона на вирубку лісів, збереження або створення захисних лісосмуг, обмеження на розорювання ерозійно небезпечних земель і випас худоби, заходи і методи протиерозійної агротехніки, спорудження спеціальних протиерозійних гідротехнічних споруд, закріплення схилів ярів, залуження ерозійних земель і т.д.

Пружність - властивiсть тiл (гiрських порiд, мiнералiв) опиратися змiнi їх об'єму i форми пiд дiєю механiчних напруг, зумовлена зростанням внутрiшньої енергiї тiл. Для бiльшостi гiрських порiд справедливий закон Гука, згiдно з яким малi деформацiї пропорцiйнi прикладеним силам. Пружнi властивостi гiрських порiд можуть бути охарактеризованi однiєю з пар констант: модулем Юнґа (модуль лiнiйного видовження) i коефiцiєнтом Пуассона (коефіцієнт поперечного стиску) або константами Ляме, що дозволяють виразити у виглядi системи рiвнянь, компоненти деформацiй через компоненти напруг.

Псевдокінематичні спостереження - модифікація кінематичних відносних спостережень для визначення положення нерухомих наземних пунктів. При цих спостереженнях один приймач встановлений і постійно працює на вихідному пункті.

Псевдостатичні спостереження – є модифікацією статичних спостережень, яка дозволяє збільшити продуктивність визначення приймачами глобальної супутникової системи координат наземних пунктів.

Псевдофіброві (Pf) горизонти - складаються з тонких бурих або червоно - бурих ущільнених прошарків (псевдофібр) товщиною 1-3 см., які чергуються з прошарками (5-10 см) палевого або білуватого піску.

Психрометр Ассмана - прилад для визначення температури і вологості навколишнього середовища шляхом виміру температури сухим (tc) і змоченим (tм) термометрами. До складу приладу входить два ідентичних термометри, закріплених в оправі, у верхній частині якої розміщений пружинний аспіратор. Ртутні резервуари мають подвійний трубчастий захист для запобігання від прямої сонячної радіації. Один із ртутних резервуарів термометрів загорнутий в батист. Перед вимірами батист змочують декількома краплинами дистильованої води. За допомогою пружного аспіратора ртуті резервуари обох термометрів обдувають повітрям навколишнього середовища і через 1-2 хв. знімають покази термометрів tc , tм. Парціальний тиск водяної пари е в мм рт.ст. обчислюють за формулою Шпрунга:

,

де: Е/ - максимальний (насичений) тиск водяної пари при температурі tм (вибирають із спеціальних таблиць, які додаються до комплекту психрометра); Р- атмосферний тиск, в мм рт. ст.

Пункт геодезичний - пункт геодезичної мережі, позначений на місцевості закладеним в землю центром та спорудженим над ним знаком, обкопаним ровом. Координати центра пункту (абсциса, ордината і абсолютна висота), а також дирекційні кути напрямків на орієнтирні пункти наводяться в геодезичних каталогах. Орієнтирні пункти позначаються на місцевості закладеним в землю центром та встановленим на ньому дерев’яним або бетонним стовпом, обкопаним ровом.

 

Радіан - одиниця вимірювання плоского кута в міжнародній системі одиниць СІ. 1 радіан - це кут між двома радіусами, які відсікають в колі дугу довжиною, що дорівнює радіусові цього кола. 1 радіан = 57° 17¢ 44,8²

Р

Радіовіддалемір - електронний геодезичний прилад для вимірювання довжин ліній за допомогою ЕМХ радіодіапазону (в сучасному геодезичному приладобудуванні освоєні і використовуються три діапазони несучих коливань для р.: 10 см, 3 см, 8 мм.). До складу р. входить не менше двох станцій, одна з яких називається ведуча, інша - ведена. В процесі роботи обидві станції працюють в активному режимі, але результат виміру довжини лінії отримують на ведучій станції. Робота р. і результат виміру лінії мало залежать від стану атмосфери (туман, сніг, дощ). Завдяки тому, що ведена станція використовується як активний відбивач, р. вимірюють довжини ліній до 50-80 км. Основний недолік р. - широка діаграма направленості випромінювання, що обумовлює відбиття окремих променів від підстилаючої поверхні. Це явище вносить суттєву помилку в радіовіддалемірні виміри: с.к.п. вимірів р.10 см діапазону - ( 5см +3мм/км); 3 см- (3 см +3 мм/км); 8 мм-(3 мм +3 мм/км). Крім того, вплив вологості на точність р. вимірів більше ніж в 100 разів сильніший, порівняно з світловіддалемірними. В сучасному геодезичному виробництві для наземних геодезичних вимірів р. 10 см і 3 см діапазонів практично не використовуються. На базі р. створені “радіогеодезичні системи”, які призначені для визначення координат рухомих об’єктів.

Районний відділ земельних ресурсів - місцевий державний орган, підпорядкований обласному управлінню земельних ресурсів, в межах своєї компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території району.

Районування території - поділ території області, району на основі обліку, аналізу і систематизації різних природних і економічних умов з врахуванням закономірних змін природних умов, а також особливостей використання земель в народному господарстві.

Реалізація загальної комерційної політики - офіційне знайомство службовців компанії з комерційною політикою, яку проголошує президент корпорації в новорічній промові. Підрозділам компанії передаються плани, на основі яких кожний з них складає свої плани або програми. В середині або в кінці року проводиться їх оцінка шляхом фінансових ревізій. Така схема була вперше розроблена в корпорації “Тойота”.

Реальна Біржова угода - складена на біржі з продажу або купівлі товару з доставкою до складу біржі. За зданий на склад біржі товар продавець отримує свідоцтво (“варрант”), яке він передає до розрахункової каси біржі.

Регіональний ландшафтний парк - природоохоронна рекреаційна установа місцевого чи регіонального значення, що утворюється з метою збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів і забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Завданням Р.л.п. є збереження цінних природних та історико - культурних комплексів та об’єктів; створення умов для туризму, відпочинку та ін. видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів; сприяння екологічній освітньо - виховній роботі.

Регіон - територія, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико - географічних, економічних тощо).

Регулювання ландшафту - захід по підтримці однакового стану ландшафту в природному або заданому людиною режимі.

Регулювання річкового стоку - штучний перерозподiл стоку в часi, який здiйснюється за допомогою регулюючих об'ємiв у виглядi ставкiв і водосховищ.

Регулювання стоку - заходи по максимальній затримці стоку на схилах, сповільненню його швидкості, розосереджуванню по поверхні і переведенню у внутрішньогрунтовий. Досягається шляхом застосування різних протиерозійних обробітків грунту, створенням стокорегулюючих смуг і спеціальних гідротехнічних споруд.

Реєстр - звіт даних про кількісну та якісну характеристику об'єктів, що реєструються і їх правовий статус.

Реєстраційний запис - процес відображення в реєстрі характеристик кадастрових об'єктів, прав на них, обтяжувальних та обмежувальних умов відповідно до чинного законодавства.

Реєстрація акцій - у відповідності з законами ринкових держав компанії повинні реєструвати своїх членів і належні їм акції, проводити їх нумерацію, а також обмін сум, сплачених за пай або за акції, пронумеровані в реєстрі. Зазначається дата реєстрації осіб-власників акцій.

Реєстрація інформації ( запис інформації) - може бути автоматична, графічна та ручна. В польових умовах використовуються польові реєстратори та накопичувачі інформації.

Реєстрація земельних ділянок - запис необхідних характеристик земельної ділянки для її ідентифікації та пов'язаних з нею прав.

Реєстрація права власності на землю - закріплення прав власності на землю шляхом внесення достовірної інформації про суб'єкт і об'єкт власності із правоустановчого документу до державного реєстру.

Рейка нівелірна - дерев’яний брус шириною 8-10 см , товщиною 2-3 см і довжиною 3-4 м з нанесеною шашковою або штриховою шкалою. Торці рейок оковують. Площина оковки нижнього торця називається п’яткою рейки. Якщо поділки шкали нанесені з однієї сторони – одностороння, з двох сторін – двохстороння. В штрихових рейках шкала нанесена на інварну стрічку, котру відповідним чином закріплюють з однієї сторони рейки.

Рейтинг акцій - показник курсу акцій, який є індикатором якості кредиту, що випливає з цінних паперів.

Реклама - нелінійна форма комунікації, яка поширюється з допомогою платних засобів інформації, виводить товар на ринок в умовах первинного попиту, забезпечує відомості про товарні новинки, експлуатаційні витрати, ціни, зменшує недовіру покупця, формує портфель виробничих замовлень.

Рекламація на продану ліцензію - виставлені покупцем ліцензії - конкретні претензії на виявлені дефекти в якості, асортименті, упаковці, а також інші недоліки, що випливають із документації та матеріалів продавця розробки. Така рекламація може бути причиною розірвання ліцензійного договору. Терміни на претензії виставляються на основі чинного законодавства держави.

Рекультативний ландшафт - ландшафт, в якому зруйновані землі пройшли всі етапи рекультивації. Структура і функціонування таких ландшафтів регулюється людиною.

Рекультиваційний шар - спеціально створюваний на технічному етапі рекультивації верхній шар грунтів з сприятливими умовами для біологічної рекультивації.

Рекультивація - штучне поновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного руйнування природи; сукупність людської діяльності, спрямованої на відновлення нового культурного ландшафту; відновлення зруйнованих промисловістю площ земель з метою використання їх в інших галузях народного господарства.

Рекультивація біологічна - етап рекультивації земель, який здійснюється після технічної рекультивації і включає комплекс агротехнічних і фітомеліоративних та інших заходів по відтворенню родючості зруйнованих земель, які спрямовані на відновлення флори і фауни.

Рекультивація будівельного напрямку - освоєння території кар’єрів, відвалів під житлове та промислове будівництво, здійснюється переважно біля населених пунктів різних зон на породах, які за своїми фізико - механічними властивостями відповідають будівельним нормам і правилам.

Рекультивація земель - комплекс організаційно - господарських, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення цілісності та продуктивності зруйнованих земель, а також на поліпшення навколишнього середовища.

Рекультивація комбінованого напрямку - поєднання двох або більше вищезгаданих напрямків ( наприклад, лісо- й водогосподарського з рекреаційною рекультивацією).

Рекультивація ландшафтів - комплекс інженерно - технічних, меліоративних та ін. заходів по відновленню господарської, екологічної, медико - біологічної і естетичної цінності зруйнованих ландшафтів. Включає технічний ( підготовка земель для подальшого цільового господарського використання) і біологічний (відновлення родючості грунтів) етапи.

Рекультивація лісогосподарська - напрямок рекультивації по створенню лісонасаджень різного призначення; здійснюється переважно в лісовій зоні або в умовах складного техногенного рельєфу, де неможлива сільськогосподарська рекультивація.

Рекультивація повна – зруйнована поверхня землі відновлюється точно до такого ж стану, який вона мала до початку гірничих розробок.

Рекультивація постійна - здійснюється на землях, де не передбачаються зміни цільового використання згідно з проектом.

Рекультивація рекреаційного напрямку - будівництво спортивних майданчиків, парків, зон відпочинку. Здійснюється переважно біля великих населених пунктів у поєднанні з водогосподарською рекультивацією.

Рекультивація санітарно - гігієнічного напрямку - здійснюється в усіх зонах, переважно біля населених пунктів і промислових підприємств при необхідності біологічної або технічної консервації зруйнованих земель, які негативно впливають на довкілля, або рекультивація яких неефективна для використання в народному господарстві.

Рекультивація сільськогосподарська - створення на рекультивованих землях ріллі та кормових угідь, а також багаторічних насаджень (садів, ягідників).

Рекультивація технічна - етап рекультивації земель, що включає планування, формування відкосів, зняття транспортування і нанесення грунтів та родючих порід на рекультивовані землі, будівництво доріг, гідротехнічних і меліоративних споруд тощо.

Рекультивація тимчасова - здійснюється на землях, де в перспективі планується зміна їх використання - вторинна переробка корисних копалин, будівництво і інше.

Рекультивований гірничо - промисловий ландшафт - гірничо - промисловий ландшафт планомірно перетворений в процесі рекультивації з відновленням його народногосподарської, природоохоронної і естетичної цінності у відповідності до потреб суспільства.

Рекультивовані землі - зруйновані землі, на яких відтворена продуктивність, народногосподарська цінність і поліпшені умови навколишнього середовища.

Релаксація - фiзична властивiсть пружно-в'язкого середовища поступового ослаблення внутрiшнiх напруг. Час Р. - це вiдрiзок часу, протягом якого напруга зменшується в n разів.

Рельєфоутворюючі процеси - пiд дiєю Р.п. формується рельєф. Розрiзняють Р.п. ендогеннi та екзогеннi.

Рельєф антропогенний - форми земної поверхні, змінені або створені діяльністю людини.

Рельєф - сукупність форм земної поверхні різних за абрисами, розмірами, походженням, віком, історією розвитку. Рельєф формується під дією ендогенних (тектонічні рухи) і екзогенних (вода, вітер тощо) сил.

Рельєф суші - сукупність різноманітних за формою і генезисом нерівностей земної поверхні у межах суші.

Рельєф техногенний - створений внаслідок виробничої діяльності людини.

Ремонт рекультивованих площ ділянок - роботи по усуненню нерівностей рельєфу, що виникли в результаті ущільнення відвальних порід або ерозійних процесів у період рекультивації, а також дефектів гідротехнічних споруд і доріг.

Рента - дохід (прибуток) з капіталу чи земельної ділянки, що не потребує від своїх отримувачів підприємницької діяльності.

Репер – геодезичний знак, який має відмітку (висоту) у вибраній системі висот.

Репорт - відстрочка розрахунку за угодою з цінними паперами.

Репорта день - перший день по закінченню розрахункового часу, інколи він виступає днем урегулювання.

Реституція - відновлення стану майна, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоду, тобто це повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі.

Ресурс - будь - яке джерело одержання необхідних людям матеріальних та духовних благ, які можна реалізувати при існуючих технологічних і соціально - економічних відносинах.

Ресурси екологічні - сукупність компонентів середовища, що забезпечують екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах.

Ресурси природного середовища - ресурсна група, до складу якої входять усі екологічні ресурси, що безпосередньо діють на людство і є об'єктом його господарської діяльності.

Ретроспективний ландшафтознавчий аналіз - емпірико - логічний метод встановлення закономірностей та особливостей минулих (історичних) станів ландшафтних комплексів певної території (регіону) з метою порівняння з їхніми сучасними станами; один з головних методів історичного ландшафтознавства.

Рефакція - знижка з оптових цін або ваги товару, якість якого має відхилення від договору або стандарту. Ця скидка може мати місце при продажу великої партії товару.

Референц - еліпсоїд - еліпсоїд обертання прийнятих розмірів, певним чином орієнтований в тілі Землі, на поверхню якого проектуються геодезичні виміри при обчисленні координат точок в референцній системі координат.

Ризик екологічний - можливість несприятливих для екологічних ресурсів наслідків будь - яких антропогенних змін існуючих природних об'єктів і факторів.

Ринкова вартість земельної ділянки - вартість земельної ділянки, сформована попитом покупців і пропозицією продавців на ринку нерухомого майна за взаємною згодою.

Ринкова вартість - найбільш вірогідна ціна товару на ринку.

Ринкові відносини - система економічних відносин, що склались між виробниками, продавцями, покупцями в сфері виробництва, обміну, біржової діяльності, при реалізації цінних паперів, товарів; порядок розрахунку в умовах повної конкуренції, підприємницької свободи та конкурентоспроможності. Розрізняють такі ринки: товарний (ринок товарів і послуг); фінансовий (ринок цінних паперів); трудовий (ринок робочої сили). Існують відкриті та закриті ринки, професійні і чорні. Відкритий ринок регулює реалізацію непроданих товарів, біржову торгівлю і аукціони, чорний ринок - нелегальну торгівлю. Головними елементами ринку є попит, пропозиція, ціна. Вони тісно взаємодіють.

Ринок нерухомості - система економічних відносин, що виникають під час операцій з об'єктами нерухомості, в межах якої формуються попит, пропозиції, ціни та вартість на них.

Ринок проміжних продавців - певна кількість фізичних або юридичних осіб, які купують товари для перепродажу або здачі в оренду іншим особам з доходом для себе.

Ринок чистої конкуренції - певна кількість продавців і покупців, які виконують торгові операції з подібними товарами та послугами в умовах, коли окремий покупець або продавець не впливає на зміну цін.

Риф - лiнiйно витягнута на сотнi кілометрів щiлиноподiбна або ровоподiбна структура глибинного походження. Ширина бiльшостi континентальних i океанiчних рифiв 30-70 км. Р. звичайно утворюють вузькi зони розтягу, що характеризуються вулканiзмом. Всерединi Р. нерiдко наявнi прямолінійні гребені, яким вiдповiдають значнi гравiтацiйнi максимуми.

Рівень – пристрій для встановлення геодезичних приладів в горизонтальне положення. Основним елементом рівня є герметична скляна ампула циліндричної або круглої форми, заповнена спиртом або ефіром так, щоб залишилась повітряна бульбашка. Внутрішня поверхня верхньої частини ампули має сферичну форму відповідного радіуса, величина якого визначає чутливість рівня. Кут, на який необхідно нахилити ампулу, щоб бульбашка змістилась на 2 мм, називають ціною поділки рівня. За призначенням рівні поділяють на технічні, установочні, точні і високоточні з ціною поділки від 5/-10/ до 10//.

Рівень води - висота поверхнi води вiдносно деякої поверхні початкового вiдлiку.

Рівень води у водосховищі - пiдпiрний Р., який утворюється у водотоцi чи водосховищi в результатi пiдпору; нормальний пiдпiрний Р.-найвищий проектний пiдпiрний Р. верхнього об'єму, який може пiдтримуватися в нормальних умовах експлуатацiї гiдроспоруд; Р. мертвого об'єму - найнижчий рiвень перед греблею, до якого може бути спрацьовано водосховище в процесi його експлуатацiї; форсований (максимальний) р. - пiдпiрний рiвень вище нормального, що тимчасово допускається в надзвичайних умовах експлуатацiї у перiод пропускання багатоводних повеней i паводкiв.

Рівнева поверхня - поверхня, в кожній точці якої нормаль до неї збігається з напрямком сили тяжіння.

Рівнинні ландшафти - клас ландшафтів географічних, що об’єднує природно - територіальні комплекси з однаковими загальними морфоструктурними ознаками з якими пов’язані вертикальні зміни в балансах тепла, вологи та біохімічних процесах. У межах України переважають рівнинні східно - європейські ландшафти, серед яких виділяють зональні й підзональні типи, що змінюються в широтному напрямі: мішанолісові, широколистянолісові, лісостепові, сухостепові. Природні рівнинні ландшафти України у певній мірі змінені господарською діяльністю людини.

Рівновага ландшафту - стан відносної стійкості, що формується в природних ландшафтах під дією зовнішніх факторів і процесів їх внутрішньої самоорганізації і саморегулювання, антропогенних факторів і сполучення процесів саморегуляції з процесами управління зі сторони людини. Підтримка рівноваги ландшафту є однією з умов раціонального використання природних ресурсів і однією з цілей охорони природи.

Рід грунтів - виділяється група грунтів в межах підтипу на основі якісних властивостей, зумовлених особливостями грунтотвірних порід, грунтових вод та реліктовими ознаками ( наприклад, чорноземи карботатні, солонцюваті, осолоділі і ін.).

Рієлтор - фізична особа, яка виконує рієлторську діяльність на підставі ліцензії, працює в штаті рієлторської фірми на підставі трудового договору, договору підряду або договору доручення як індивідуальний підприємець без створення юридичної особи, зареєстрований у встановленому законом порядку.

Рієлторська діяльність - виконувана на постійній основі діяльність по наданню за плату або іншу винагороду послуг з реалізації громадсько - правових угод з нерухомістю.

Ріка - водний потiк значних розмiрiв, який живиться атмосферними опадами iз свого водозбору i має чiтко виражене русло, заплаву, тераси. Залежно вiд умов формування та режиму стоку води розрiзняють рiчки рiвниннi, гiрськi, болотнi, карстові, озернi.

Річкова система - сукупнiсть рiчок, що зливаються i виносять свої води загальним потоком. Рiчки, якi безпосередньо впадають у головну рiку, називаються притоками першого порядку. Притоки другого порядку - рiчки, якi впадають у притоки першого порядку i т.д.

Річковий басейн – територiя, обмежена вододiлами, звiдки дана рiчкова система або окрема рiчка дiстає водне живлення.

Родовища корисних копалин - нагромадження мінеральної речовини в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ та в місцях накопичення відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини (див. “техногенні родовища корисних копалин”). Родовища корисних копалин, оцінені як придатні для промислового використання, називаються промисловими. Усі промислові родовища корисних копалин, які є у розпорядженні держави, складають Державний фонд родовищ корисних копалин. Всі попередньо оцінені родовища корисних копалин, які в перспективі можуть бути залучені до промислових, складають резерви фонду родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр (див. Надра). Державний фонд родовищ корисних копалин в Україні формується Державним комітетом по геології і використанню надр. За властивостями видобувної копалини родовища поділяються на рудні, нерудні і мінерально - паливні; за формою залягання - на штоки, поклади, пласти, типи та ін.

Родючий шар грунту - верхня гумусова частина грунтового профілю, який має сприятливі для росту і розвитку рослинності фізичні, хімічні і біологічні властивості.

Родючість абсолютна - урожайність з одиниці земельної площі.

Родючість відносна - кількість одержуваної продукції на одиницю затрат.

Родючість грунтів - здатність задовільняти потреби рослин в елементах живлення та воді, забезпечувати їх кореневі системи достатньою кількістю повітря, тепла; сприятливі фізико - хімічні умови для нормального розвитку сільськогосподарських культур при відповідних природно - кліматичних умовах, що в сукупності є головним показником якості і нормативної ціни землі.

Родючість економічна - сукупність природної і штучної родючості грунту, що визначається у формі урожаю.

Родючість ефективна - можливість природної і штучної родючості реалізуватися в конкретному урожаї даного року.

Родючість потенціальна - можливість природної і штучної родючості давати майбутні урожаї.

Родючість природна - результат тривалого грунтоутворювального процесу, що проходить у певних кліматичних умовах, визначається фізичними, хімічними і біологічними властивостями грунту.

Родючість штучна - заново створена родючість грунту, шляхом внесення добрив і проведенням комплексу агротехнічних заходів, включаючи сівозміни, меліорацію тощо.

Розкривні породи - гірничі породи, які перекривають корисну сировину і підлягають зняттю й переміщенню, як відвальна грунтопорода в процесі відкритих гірничих розробок.

Розлом - велика дез'юнктивна дислокацiя земної кори, що поширюється на значну глибину, довжину та ширину. Р., переважно, проходить мiж рiзнорiдними тектонiчними структурами i розвивається тривалий час.

Розмиви - руйнування і винос грунту концентрованим поверхневим стоком. Розмиви діляться на струмкові, розмоїни, промоїни і яри. Найбільш інтенсивно утворюються на лесових і лесовидних породах.

Розподільний (передаточний) баланс - бухгалтерський документ, який визначає перехід майнових прав та обов'язків підприємства, що реорганізовується, до його правонаступників, а також межі правонаступництва для кожного з них.

Розподільчі збори - відкритий для всіх членів колективного сільськогоспо-дарського підприємства (КСП) механізм розподілу землі та майна КСП між підприємствами, що створюються, та окремими фізичними особами - членами КСП.

Розпорядження земельною ділянкою - одна із складових правомочності власника земельної ділянки, яка означає можливість суб'єкта права власності на землю на свій розсуд визначити долю належної йому земельної ділянки способами, які не заподіють шкоди здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу і не порушить прав інших власників земельних ділянок і землекористувачів.

Розрив (розривне руйнування) - загальна назва багатьох видiв тектонiчних руйнувань, які супроводжуються перемiщенням розiрваних частин геологiчних тiл однiєї вiдносно іншої.